Перспективні шляхи ресурсного забезпечення відтворення в поєднанні з протиінфляційними заходами. Напрями подолання кризової ситуації в сільськогосподарських підприємствах щодо формування ресурсів простого і розширеного відтворення на сучасному етапі.
Аннотация к работе
Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” Робота виконана в Національному науковому центрі „Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук Захист відбудеться „28” вересня 2007 р. о 16 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 у Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м.Головною передумовою стабільного розвитку сільськогосподарського виробництва за сучасних умов є формування достатнього обсягу ресурсів, необхідних для забезпечення розширеного відтворення в галузі, що зумовлюється, з одного боку, майже повним зносом матеріально-технічної бази, а з іншого - недостатніми можливостями підприємств аграрного сектору економіки забезпечити вирішення цієї проблеми. Не змінилася ситуація щодо ресурсного забезпечення відтворення і після 2000 року, незважаючи на певні позитивні зміни у виробництві сільськогосподарської продукції, оскільки це не супроводжувалось адекватним збільшенням прибутковості виробництва через диспаритет взаємовідносин сільськогосподарських товаровиробників з виробниками засобів виробництва, з одного боку, та переробними підприємствами - з іншого. Як наслідок, недостатня забезпеченість сільськогосподарських підприємств ресурсами відтворення стала однією з головних причин того, що в них не забезпечується упродовж тривалого періоду не тільки розширене, а й просте відтворення, тому відбувається руйнування вже створеної у минулому матеріально-технічної бази внаслідок зростання рівня зносу наявних основних засобів через неможливість їх своєчасної заміни, що унеможливлює вихід галузі з кризового стану в перспективі. В дисертації використовувались як загальнонаукові діалектичні, так і специфічні економічні методи дослідження: абстрактно-логічний, а саме індукції - для визначення резервів збільшення ресурсів відтворення; дедукції - для оцінки впливу чинників на формування ресурсів відтворення; системного аналізу - для виявлення функціональної залежності джерел і ресурсів відтворення; аналітичні розрахунки - для вивчення тенденцій та закономірностей формування ресурсів відтворення і їх використання; групування і статистичних порівнянь - для виявлення співвідношень між чинниками формування ресурсів відтворення; спостереження і узагальнення - для дослідження особливостей формування ресурсів відтворення в сільськогосподарських підприємствах; графічний - для відображення динаміки показників формування ресурсів відтворення; розрахунково-конструктивний - для обґрунтування збалансованої моделі формування ресурсів відтворення. Вперше: запропоновано методику вирівнювання ресурсів відтворення з урахуванням циклічності результатів діяльності сільськогосподарських підприємств за рахунок згладжування коливань прибутку формуванням ресурсів відтворення не за залишковим принципом, а з дотриманням нормативу; ресурсний відтворення сільськогосподарський кризовий обґрунтовано перспективні шляхи ресурсного забезпечення відтворення в сільськогосподарських підприємствах у поєднанні з протиінфляційними заходами шляхом накопичення коштів на банківських рахунках промислово-фінансових обєднань для фінансування відтворення;Виходячи з того, що ефективне функціонування сільськогосподарських підприємств можливе за умови забезпечення постійного оновлення виробничих фондів, тобто їх відтворення, адже рух засобів і предметів праці супроводжується зношенням, споживанням і заміщенням у вартісній та натуральній формах, досліджено особливості екстенсивного й інтенсивного типів відтворення. Особливістю сучасної ситуації в сільському господарстві є наявність певного протиріччя: здійснення екстенсивного типу розширеного відтворення принципово неприйнятне, але воно здебільшого і є характерним для нинішньої ситуації в галузі, а тому ресурси використовуються нераціонально, оскільки незмінна технічна основа виробництва зумовлює його високу затратність. Це, в свою чергу, стало причиною необхідності підтримання експлуатаційних властивостей таких основних засобів, які мають бути виведені з експлуатації насамперед через їх моральний знос, що негативно позначається на формуванні ресурсів відтворення, оскільки значна їх частина використовується нераціонально, зважаючи на надто високу вартість відновлення експлуатаційних властивостей повністю зношених обєктів, як правило, шляхом капітальних ремонтів. Неможливість накопичення достатньої маси ресурсів відтворення зумовила стан, за якого на більшості сільськогосподарських підприємств доводилось керуватись у здійсненні процесів відтворення не якісними критеріями основних засобів, а в першу чергу їх ціновими параметрами, і придбані обєкти не завжди були найновішими з позицій відповідності сучасним вимогам науково-технічного прогресу.