Дослідження туристичних ресурсів та їх класифікація. Рекреаційно-туристичні особливості гірських районів Чернівецької області, розвиток екскурсійної інфраструктури. Проблеми та перспективи розвитку пішохідного та велотуризму, екстремальних видів спорту.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Ресурсні передумови розвитку гірського туризму в Чернівецькій областіГірські райони Чернівецької області здавна приваблюють туристів різних країн світу. Для гірських районів туризм є одним з пріоритетних напрямків розвитку культури і економіки, оскільки регіон володіє багатим туристичним потенціалом. Тут є мальовничі ландшафти гір, унікальні природно-кліматичні умови, кілька десятків джерел мінеральних вод із цінними бальнеологічними властивостями, лікувальні грязі, численні памятники культури, історії і фольклору, розкривають широкі перспективи розвитку рекреації та туристичної індустрії. Незважаючи на поставленні проблеми перед розвитком туристичної індустрії в гірських районах Чернівецької області, перед цим регіоном відкриваються великі перспективи в подальшому розвитку туризму, що в свою чергу вирішить проблему безробіття, принесуть істотний дохід до державного бюджету і цим же покращити економіку краю, вирішення соціально-економічних проблем, туризм не потребує відразу великих капіталовкладень, але постійно даватиме фінансові надходження до державної скарбниці.Туристичні ресурси - сукупність природних і соціально-культурних комплексів та їх елементів, що сприяють задоволенню фізіологічних та соціальних потреб людини, відновленню її працездатності і які при сучасній та перспективній структурі рекреаційних потреб і техніко-економічних можливостях, використовуються для прямого й опосередкованого споживання та виробництва туристичного продукту. Природні та суспільні ресурси формують групу "матеріальні туристичні ресурси", подієві і більшість технологічних (інформаційні, рекламні та інноваційні) обєднуються у групу "нематеріальні туристичні ресурси". При залученні природних, суспільних і подієвих ресурсів до використання у туристично-рекреаційній діяльності спрацьовує закон "найвищого ґатунку" або "абсолютних переваг", при якому перехід природних і суспільно-історичних комплексів, явищ та подій у розряд рекреаційно-туристичних ресурсів відбувається за такою схемою: - природні, суспільно-історичні комплекси та події існують як природні й антропогенні утворення, прояви суспільного життя, які, через відсутність попиту, не мають характеру туристичних ресурсів (наприклад: природний пляж як геоморфологічний елемент морського берега, монастир як елемент сакральної системи, спортивні змагання як складова фізичної культури); виникнення рекреаційно-туристичного попиту вимагає вивчення можливостей використання й оцінки природних, суспільно-історичних комплексів та подій (у нашому прикладі природний пляж оцінюється з точки зору якості пляжно-купального відпочинку, монастир - як загальнокультурна і духовна цінність, спортивне змагання - з позиції якості видовища та його привабливості); [4] У силу дії суспільних потреб і вкладання капіталу, до використання в рекреаційно-туристичній діяльності залучаються найвищі за ґатунком (абсолютно переважаючі) природні, суспільно-історичні комплекси та події, які стають ресурсами (пляж перетворюється на природний обєкт, який задовольняє потребу в активному відпочинку, прийомі сонячних ванн на морському узбережжі, монастир стає місцем паломництва й екскурсійного відвідування, спортивне змагання - місцем реалізації окремих соціальних потреб; при цьому, насамперед, залучаються обєкти та явища із найкращим співвідношення якості, видовищності, близькості до споживача і транспортної доступності);1) Згідно предметно-сутнісного підходу туристичні ресурси поділяються на: а) природно-рекреаційні (клімат та розподіл його складових протягом року, узбережжя морів та океанів, акваторії водойм та річок, мінеральні джерела, мальовничі ландшафти, національні природні парки тощо); б) культурно-історичні, куди відносяться археологічні, архітектурні памятки, здобутки історії і культури минулого та сучасні архітектурні та техногенні шедеври; інфраструктурні, представлені територією, яка сама є ресурсом (її протяжність, конфігурація, географічне положення), населенням з його традиційною етнічною культурою (одяг, їжа та напої, житло, промисли та ремесла, традиційні прийоми господарювання, вірування, побутові звички та традиції, свята та обряди, завдяки яким можна ознайомитись з фольклором, піснями, танцями населення даної країни тощо), втіленою як в традиційну, так і в сучасну систему господарювання, яка забезпечує функціонування туристичної галузі в складі суспільно-географічного комплексу території шляхом розвитку виробничої та соціальної інфраструктури. 2) Діяльнісний підхід дозволяє класифікувати ресурси за соціально-економічною сутністю, вартісними та трудовими ознаками на: а) туристичні блага, наявність яких обєктивна і практично не залежить від людської діяльності.
План
Зміст гірський туризм рекреаційний екскурсійний
Вступ
1. Дослідження туристичних ресурсів
1.1. Поняття про туристичні ресурси
1.2. Класифікація туристичних ресурсів
2. Рекреаційно-туристичні ресурси гірських районів Чернівецької області
2.1. Природні РТР
2.2. Природно-антропогенні РТР
2.3. Історико-культурні ресурси гірських районів Чернівецької області
3. Проблеми та перспективи розвитку туризму
3.1. Туристична інфраструктура та туристичні потоки в гірських районах Чернівецької області
3.2. Проблеми розвитку туризму в гірських районах Чернівецької області