Специфічні проблеми функціонування підприємств гірничо-металургійного комплексу, що впливають на особливості їх реструктуризації в умовах становлення ринку. Пропозиції з удосконалення державних важелів впливу на процес реструктуризації підприємств.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРобота виконана в Обєднаному інституті економіки НАН України. Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік НАН України АЛИМОВ Олександр Миколайович, Обєднаний інститут економіки НАН України, завідувач відділу міжгалузевих пропорцій та промислового потенціалу Захист відбудеться “30” червня 2005 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.150.02 Обєднаного інституту економіки НАН України за адресою: 01011, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Обєднаного інституту економіки НАН України за адресою: 01011, м.У наукових працях зарубіжних учених (І.Ансофа, Ж-Л.Арегля, М.Бадау, Л.Водачека, Р.Даніеля, К.Друрі, Ф.Ліндсея, Ш.Майталя, Ж.Морена, М.Портера, С.Серто, Дж.Стігліца, Дж.Стрикленда, Б.Тейлора, А.Томпсона, М.Хамера та інших) розглядаються окремі елементи процесу реструктуризації, а саме: стратегічне планування, фінансовий менеджмент, управління персоналом тощо. Складність і багатогранність проблеми реструктуризації підприємств обумовили невирішеність деяких методологічних питань: відсутнє єдине наукове розуміння видів, цілей, способів та етапів проведення реструктуризації, недостатньо методологічно розроблене стратегічне планування та управління процесом реструктуризації; не враховані особливості реструктуризації підприємств базових галузей промисловості, що будуть зберігати свої стратегічні позиції в перспективі. Необхідність розроблення методології реструктуризації підприємств у сучасних умовах господарювання потребує проведення нових наукових досліджень і прийняття рішень, що забезпечать прискорення адаптації підприємств до ринкового середовища і підвищення рівня їх конкурентоспроможності як на вітчизняному, так і на міжнародному ринках. обґрунтовані методологічні підходи до планування реструктуризації підприємств; реструктуризація промисловий державний розроблений порядок оцінки вартості пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, що продаються під час приватизації; Дисертаційне дослідження ґрунтується на таких методах: наукової абстракції та системного підходу (дозволили уточнити понятійний апарат реструктуризації, здійснити класифікацію її видів); економічного, системного і статистичного аналізу (використані для виявлення кола проблем, що виникають під час проведення реструктуризації підприємств гірничо-металургійного комплексу); кореляційного аналізу (з метою оцінювання впливу ряду чинників на результативність реструктуризації підприємств ГМК); порівняння (використаний для узагальнення світового досвіду реструктуризації підприємств і визначення ступеня його прийнятності для України); експертних оцінок (при виявленні чинників, що гальмують процеси реструктуризації в гірничо-металургійному комплексі); статистичні (для обґрунтування результатів дослідження); логічного узагальнення (при формулюванні висновків).У першому розділі “Теоретичні основи реструктуризації виробництва” розглянуто сутність, види та етапи реструктуризації підприємств, проаналізовано світові тенденції розвитку цього процесу. Термін “реструктуризація” широко використовується у бізнес-практиці розвинутих країн, де реструктуризація є природним і, по суті, перманентним процесом, що забезпечує підвищення конкурентоспроможності та ефективності функціонування підприємств, зростання їх ринкової вартості та інвестиційної привабливості. Так, для всіх галузевих підприємств основна мета реструктуризації полягає у створенні нової системи управління в ГМК, що дозволить знайти реального власника, здатного інвестувати капітал для здійснення модернізації виробництва на інноваційній основі; зорієнтує всю діяльність підприємств на задоволення потреб ринку; обєднає в єдине ціле результати і витрати праці, дозволить запровадити режим економії всіх видів ресурсів і отримати від реалізації продукції кошти, сума яких буде достатньою для поточного функціонування виробництва. По-перше, в радянський період всі процеси реструктуризації могли бути ініційовані тільки централізовано, державною владою, а в трансформаційний період реструктуризація є одним з суттєвих стратегічних напрямів діяльності будь-якого підприємства, що прагне мати успішний бізнес, а також є ефективним ринковим інструментом підвищення рівня його конкурентоспроможності. Для стимулювання процесу реструктуризації держава застосовувала різноманітні форми і методи підтримки підприємств: субвенції, субсидії, згоду на порушення антимонопольного законодавства, державні гарантії, пільгове кредитування, реприватизацію тощо.Це має забезпечити підвищення ефективності та результативності реструктуризації за рахунок правильного вибору її видів та методів, здійснення науково-обґрунтованого планування, а також раціональної організації цього процесу та прискорення адаптації підприємств до ринкових умов господарювання.