Дослідження витоків появи, сфени застосування та місця реституції у праві країн англо-американської правової системи. Визначення співвідношення реституції та положень про безпідставне збагачення, зроблене на прикладі наслідків недійсності правочинів.
Аннотация к работе
РЕСТИТУЦІЯ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ КРАЇН АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ
Ташян Р.І.Так, у вітчизняному праві правовим наслідком недійсності правочинів виступає реституція, яка визначається як наслідок факту визнання правочину недійсним або констатації недійсності правочину, а також захід, спрямований на приведення майнового стану сторін недійсного правочину до початкового стану, тобто такого, який вони мали до вчинення правочину наслідком [1, с. Верховний Суд Канади зазначив, що існують принаймні дві різні категорії реституції: реституція з правопорушень та реституція з безпідставного збагачення. Таким чином, в праві країн англо-американської правової системи «реституція» використовується у значенні слів «відновлення», «повернення» і може ґрунтуватися на різних підставах, коли йдеться про «несправедливість» одержання. Петер Беркс зазначає, що вигода, одержана за договором, який не може бути примусово виконаний або оспорюваним або нікчемним, надає сторонам право на реституцію за нормами про безпідставне збагачення [15]. Відповідно до § 376 Другого Зведення з договорів (Restatement (second) of contracts) у разі оспорюваності договору сторона, яка оспорила договір на підставі браку дієздатності, помилки, обману, примусу, має право на реституцію усіх благ, яких вона надала іншій стороні.