Республіка Гамбія другої половини XX – початку XXI століття: політико-дипломатичний діалог на африканському континенті (інституціональний дискурс) - Статья
Аналіз еволюції напрямів зовнішньої політики й дипломатичної діяльності Гамбії. Загальні для більшості держав, що розвиваються, процеси формування зовнішньої політики, дипломатії і вироблення зовнішньополітичних та інституціональних рішень у даній сфері.
Аннотация к работе
Республіка Гамбія другої половини XX - початку XXI століття: політико-дипломатичний діалог на африканському континенті (інституціональний дискурс)З моменту досягнення незалежності (18 вересня 1965 року) політичний курс Гамбії ґрунтувався на принципах позитивного нейтралітету, неприєднання до блоків, підтримки національно-визвольних рухів, був спрямований на розвиток двосторонніх відносин з усіма державами на основі повної та реальної рівноправності, поваги суверенітету та невтручання у внутрішні справи інших. її дипломатія відрізнялася активністю, наполегливістю, цілеспрямованістю, займала дієві позиції з актуальних регіональних і міжнародних проблем. Гамбія також входить в Африканський союз, Рух неприєднання, Економічне співтовариство країн Західної Африки (ЕКОВАС), Організацію Ісламська конференція (ОІК), Організацію розвитку басейну річки Гамбія, міжнародну організацію країн АКТ та інші [1; 5]. Аналіз основних питань еволюції головних напрямів зовнішньої політики і діяльності дипломатії Гамбії дає можливість глибше зрозуміти загальні для більшості держав, що розвиваються, процеси формування зовнішньої політики, дипломатії та вироблення зовнішньополітичних рішень у даній сфері, скласти більш чітке уявлення про групи політичного впливу на цей процес [1]. Сенегал і Гамбія мають спільні кордони на півночі, сході та півдні, із заходу Гамбія омивається Атлантичним океаном. Саме принципова позиція цієї субрегіональної організації (ЕКОВАС), що обєднує 15 держав в єдиний політичний тандем, у т. ч. і Гамбію, виявилася вирішальним чинником краху політико - дипломатичного режиму Джамме.