Особливості клінічного перебігу вагітності у жінок з лейоміомою матки, якім була виконана міомектомія поза і під час вагітності. Шляхи вдосконалення техніки видалення крупних і атипово розташованих міоматозних вузлів, реабілітації репродуктивної функції.
Аннотация к работе
Репродуктивний прогноз при хірургічному лікуванні міоми маткиПроте, питання про роль лейоміоми матки у формуванні порушень репродуктивної функції залишається дискусійним (Л.С. Не зважаючи на широке впровадження сучасних ендоскопічних технологій, абдомінальні реконструктивно-пластичні операції не втратили своєї актуальності, оскільки відсоток хворих молодого віку, охочих зберегти репродуктивну функцію і які страждають на неплідність або невиношування вагітності при лейоміомі матки великих і гігантських розмірів, атиповому розташуванні вузлів, не має тенденції до зниження. У звязку з цим, очевидна необхідність вдосконалення хірургічної техніки реконструктивно-пластичних операцій на матці поза та під час вагітності, а також периопераційного ведення хворих з даною патологією, що сприятиме зниженню відсотка рецидивів пухлини і збільшенню числа жінок, які реалізували в недалекому майбутньому свої репродуктивні плани після міомектомії. Знизити частоту перинатальних втрат та порушень репродуктивної функції жінок з лейоміомою матки шляхом оптимізації тактики ведення, вдосконалення міомектомії під час і поза вагітності, визначення репродуктивного прогнозу при поєднанні лейоміоми матки з іншими чинниками ризику порушення репродуктивної функції. Розробити і впровадити методику реабілітації репродуктивної функції у хворих з лейоміомою матки, які перенесли міомектомію під час і поза вагітністю.Під нашим спостереженням знаходилось 208 пацієнток репродуктивного віку від 19 до 45 років, яким було виконано консервативну міомектомію лапаротомічним доступом під час вагітності (за вимогою жінок, що звернулися в клініку) або поза вагітності, простежені найближчі та віддалені результати за період з 1996 по 2006 рік. Критеріями відбору для дослідження серед жінок, що звернулись із вагітністю та лейоміомою матки було переконливе бажання зберегти вагітність та видалити вузли лейоміоми, що перешкоджають виношуванню вагітності чи представляють небезпеку для здоровя пацієнтки: великі, гігантські, атипово розташовані вузли, швидке їх збільшення під час вагітності, ознаки деструкції вузла, підтверджені даними УЗД. Було проведено комплексне обстеження 208 пацієнток репродуктивного віку, яким було виконано міомектомію лапаротомічним доступом поза і під час вагітності, простежено найближчі та віддалені результати за період з 1996 по 2003 рр. Всіх жінок було розподілено на дві клінічні групи. Враховуючи особливості клінічної ситуації та категоричне бажання жінок зберегти вагітність, нами проводилось лікування при їх великих та гігантськихі розмірах; порушенні їх «живлення», некрозі вузла, підтвердженому при УЗД; неможливості переривання вагітності вагінальним доступом через великі шиїчно-перешиїчни вузли - у разі наявності клініки загрози переривання вагітності; великих та гігантських розмірах вузлів, що деформують порожнину матки; розташуванні плаценти на вузлі при великих розмірах пухлини. За нашими даними, серед вагітних з поодинокими та множинними вузлами міоми гігантські розміри пухлини були у 15 (24,5%) пацієнток, а самою розповсюдженою була міжмязова локалізація вузлів, саме вони виявлялись у 46 (75,4%) жінок, а у 39 (82,6%) хворих призводили до деформації порожнини матки.У дисертації наведено дані та нове вирішення наукового завдання сучасного акушерства та гінекології - зниження частоти перинатальних втрат та порушень репродуктивного здоровя жінок з лейоміомою матки шляхом оптимізації тактики ведення, вдосконалення міомектомії під час і поза вагітності, визначення репродуктивного прогнозу при поєднанні міоми матки з іншими факторами ризику порушень репродуктивної функції. Лейоміома матки є фактором ризику розвитку загрози переривання вагітності (20,4%), плацентарної недостатності (40,8%), передчасного відшарування плаценти (10,2%) і перинатальних втрат (50,1 ‰), так як в 68,8% випадків при вагітності відмічається швидке зростання вузлів, а у кожної пятої пацієнтки (22,9%) виявляється прогестеронзалежна пухлина (співвідношення рівня експресії рецепторів до прогестерону та ест радіолу 6,0 і вище). Показаннями до міомектомії є: поза вагітності - атипове розташування вузлів (шиїчне, перешиїчне, інтралігаментарне), що призводить до порушення функції тазових органів, великі та гігантські розміри вузлів; під час вагітності - некроз вузла, підтверджений ехографічно, деформація порожнини матки великим інтерстиціальним вузлом та розташування вузла на плаценті. Перед плануванням вагітності при лейоміомі матки слід проводити міомектомію, оскільки ця операція під час та поза вагітністю є доцільною, так як суттєво поліпшує репродуктивний прогноз хворих, а при дотриманні умов для виконання та відпрацювання хірургічної тактики не викликає небезпеки здоровю пацієнток.