Проблема охорони репродуктивного здоров"я, перинатальної патології, медико-соціальних аспектів сім’ї. Кваліметричні ознаки та семантична оцінка параметрів дитячої інвалідності. Керовані і некеровані чинники ризику у формуванні репродуктивного здоров’я.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя УкраїниАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Робота виконана на кафедрі соціальної медицини та організації охорони здоровя Буковинської державної медичної академії МОЗ України Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Гойда Ніна Григорівна, Київська медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Картиш Анатолій Петрович, Державний департамент з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарняних засобів і виробів медичного призначення МОЗ України, заступник Головного державного інспектора доктор медичних наук, професор Солоненко Іван Миколайович, Українська академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри управління охороною здоровя доктор медичних наук, професор Уваренко Анатолій Родіонович, Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України, директор З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Богомольця МОЗ України за адресою: 03057 м.При цьому контроль та державний вплив на суспільне здоровя здійснюється через національні системи охорони здоровя. Основні причини порушень здоровя дітей, підлітків та населення дітородного віку мають свої специфічні особливості на етапах репродуктивного онтогенеззу і потребують наукового вивчення та термінового вирішення на всіх рівнях управліньня (держави, регіону, області, району, міста, села, колективу), сімї, неформальних обєднань, спільнот тощо. Не випадково на початку 2001 року Президент України підписав Указ про Національну програму “Репродуктивне здоровя 2001-2005 рр.”, яким схвалив однойменну програму як стратегію найближчої перспективи. Наша точка зору щодо виконання згаданої програми визначається результатами досліджень стосовно стратегії Національної програми на найближчі роки та сучасних конюнктурних чинників, які формують репродуктивне здоровя. Меті роботи підпорядковане вирішення таких завдань: • Провести аналіз світового документального науково-інформаційного потоку з проблем охорони репродуктивного здоровя, перинатальної патології, медико-соціальних аспектів сімї та визначити місце у такому процесі здорового способу життя.Дослідження було зосереджено на прикладі гематологічної, ендокринологічної та онкологічної захворюваності, яка репрезентує вплив антропогенних біосоціальних умов середовища на популяційне здоровя в цілому та на репродуктивне формування без посередньо. Оскільки найбільш значимими серед біологічних чинників є спадкові захворювання, у цьому звязку та з метою поглибленого вивчення впливу біологічних чинників ризику на формування репродуктивного здоровя нами, разом з акушер-гінекологами, було проведено так зване клініко-генеологічне дослідження на прикладі окремих нозологічних форм онкологічних захворювань: рак яєчників, рак ендометрію. За результатами зазначеного розділу дослідження була розроблена модель соціально-клінічної профілактики на прикладі формування групи підвищеного генетичного ризику захворювання на злоякісні пухлини жіночої репродуктивної сфери та її клінічний моніторинг, яка стала основою “Інформаційного листа” та була апробована в практичній діяльності лікарів. Проведений аналіз переконав нас в необхідності використання наукового системного підходу щодо вивчення проблеми репродуктивного здоровя, в науковому обґрунтуванні основних заходів соціально-медичної профілактики його порушень, зокрема “здорового способу життя” та пошуку науково обгрунтованих моделей профілактичних технологій, що загалом віддзеркалюють систему медико-соціальної профілактики як шлях формування репродуктивного здоровя. Так, хвороби сечостатевої системи протягом 10 років зросли в 3,6 рази, хвороби крові і кровотворних органів - в 2,8 рази, уроджені вади розвитку - в 1,8 рази, нервової системи і органів чуття - в 1,5 рази.У Прикарпатському регіоні, як і на всій території України, протягом останніх десятиріч виявлено суттєве погіршення репродуктивного здоровя населення, зокрема зниження його природного приросту (темп зниження-18%), зростання перинатальної смертності (темпу росту - 4,5%), спадкової патології та уроджених вад розвитку (темп росту - 10%), що визначають дефекти та порушення популяційного репродуктивного формування. Такий стан репродуктивного здоровя й зумовлює дослідження чинників ризику порушення репродуктивного формування, наукового обгрунтування та впровадження в практику ефективних технологій соціально-медичної профілактики на всіх рівнях управління (держави, регіону, області, поселень), колективу, сімї, спільнот тощо. Показана багатогранна характеристика складових частин структури онтогенетичного процесу, де вагома частка його належить формуванню репродуктивного потенціалу та розвитку репродуктивного здоровя, як основи здоровя наступних поколінь та в цілому - національного здоровя.