Вивчення будови репродуктивної системи людини. Комплекс органів, які беруть участь у виробництві статевих продуктів. Жіноча статева система. Розвиток молочних залоз. Чоловічі статеві органи, їх структура. Процес утворення сперматозоїдів і яйцеклітин.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Чорноморський державний університет імені Петра Могили Факультет еколого-медичних наукРепродуктивна і статева система - комплекс органів і систем, які беруть участь у виробництві статевих продуктів, забезпечують процес запліднення, сприяють відтворенню людини.До зовнішніх статевих органів відносять: малі статеві губи і великі статеві губи з розташованими на них залозами, клітор і вхід в піхву; до внутрішніх - піхва, матка, маткові труби, яєчники.В ньому розрізняють два кінці: верхній, дещо закруглений кінець звернений до маткової труби і носить назву трубного кінця; протилежний нижній, більше загострений кінець, сполучений з маткою особливою звязкою. Цей край називають воротами яєчника, оскільки тут в яєчник входять судини і нерви. З маткою яєчник повязаний за допомогою власної звязки, яка представляє круглий тяж, що увязнений між двома листками широкої звязки матки і складається з мимовільних мязових волокон, що продовжуються в мускулатуру матки; власна звязка яєчника тягнеться від маткового кінця яєчника до латерального кута матки. Коли зрілий фолікул лопається (овуляція) і виділяється ооцит, що знаходиться в нім, стінки його спадаються, порожнина наповнюється кровю і клітинами жовтуватого забарвлення - виходить жовте тіло. У разі настання вагітності жовте тіло збільшується і перетворюється на велике, близько 1 см в діаметрі, утворення, сліди якого можуть зберігатися роками; жовте ж тіло, що утворюється за відсутності запліднення яйця, що вийшло з фолікула, відрізняється меншими розмірами і через декілька тижнів зникає.Кожна труба поміщена в складку очеревини, що становить верхню частину широкої звязки матки і носить назву брижі труби. Довжина труби в середньому дорівнює 10-12 см, причому права труба зазвичай дещо довше за ліву. Найближча до матки ділянка труби упродовж 1-2 см має горизонтальний напрям: досягнувши стінки тазу, труба огинає яєчник, спершу йде догори уздовж його переднього краю, а потім назад і вниз, стикаючись з медіальною поверхнею яєчника. ампула - відділ, що йде за перешийком дозовні, та збільшується поступово в діаметрі (на ампулу доводиться близько половини протягу труби);Яйце, що поступає в порожнину матки через маткові труби у разі запліднення, піддається тут подальшому розвитку до моменту видалення зрілого плоду при пологах. Тіло має трикутні контури, звужуючись поступово у напрямку до шийки. Шийка матки своїм зовнішнім кінцем вдається до верхнього відділу піхви, причому частина шийки, що вдається до піхви, носить назву вагінальної частини. Місце переходу матки в шийку звужене і носить назву перешийка матки. Матковий отвір у тих, що не народжують, має круглу або поперечно-овальну форму, у тих, що народжували, представляється у вигляді поперечної щілини з надривами, що зажили, по краях.Піхва є розтяжною мязово-фіброзною трубкою близько 8 см завдовжки, яка верхнім своїм кінцем охоплює шийку матки, а нижнім отвором відкривається в переддень піхви. Спрямовуючись з порожнини тазу до статевої щілини, піхва проникає через сечостатеву діафрагму. Передня і задня стінки піхви стикаються між собою і, оскільки шийка матки згори торкається порожнини піхви, довкола шийки виходить жолобоподібний простір, що називається зведенням, в якому розрізняють глибше заднє і пласке переднє зведення. Передня стінка піхви верхньою частиною прилягає до дна сечового міхура і відокремлена від нього прошарком рихлої клітковини, нижньою стикається з сечовипускальним каналом. Стінки піхви складаються з трьох оболонок: зовнішня - з щільної сполучної тканини; середня, мязова, тонка, складається з непокреслених мязових волокон, що перехрещуються в різних напрямах, але в яких можна до певної міри розрізнити внутрішній циркулярний і зовнішній подовжній шар.Зовнішній вигляд вульви і розмір її частин, а також форма і розмір лівої і правої частини вульви індивідуальні для кожної жінки і можуть істотно відрізнятися. До жіночих зовнішніх статевих органів відносять лобок, великі і малі статеві губи, клітор, переддень піхви, великі залози переддня піхви, дівочу пліву і промежину. Мякий пагорб спереду вульви (жирова тканина покриває лобкову кістку) називається лобком, або спеціально для жінок, венерин пагорб або «пагорб Афродіти». Великі статеві губи - дві шкірні складки, розташовані з боків статевої щілини, основна функція яких полягає в механічному захисті піхви від зовнішнього середовища, а також підтримка стабільного теплового режиму в жіночих інтимних органах. В силу цього великі статеві губи багато забезпечені жировими клітинами, зовні з початком статевого дозрівання на них росте волосся, що також допомагає підтримувати постійний температурний режим.У рудиментарному виді молочна залоза залишається у чоловіків на все життя, у жінок же з початку статевого дозрівання вона збільшується у своїх розмірах. Найбільшого свого розвитку молочна залоза досягає до кінця вагітності, хоча відділення молока (лактація) відбувається вже в післяпологовому періоді.
План
Зміст репродуктивний сперматозоїд яйцеклітина статевий