Морфологія генеративних органів рослин із зміненою статтю. Морфометрична обробку розмірів спорофілів у різних статевих типах квіток. Порівняльний аналіз біології цвітіння дводомних і однодомних рослин. Причини появи рослин із ознаками зміни статі.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКАРобота виконана у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України Науковий керівник:кандидат біологічних наук, професор Барна Микола Миколайович, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, декан хіміко-біологічного факультету Холодного НАН України, завідувач відділу клітинної біології і анатомії, заступник директора з наукових питань доктор біологічних наук, професор Чопик Володимир Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник Захист відбудеться “14” _травня_____ 2002 р. о _16_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.14 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, проспект акад. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017 Київ, вул.Проблема формування і функціонування генеративних органів рослин у звязку із явищем зміни статі впродовж тривалого часу перебуває в центрі уваги багатьох дослідників (Минина, 1951, 1960; Лейсле, 1962; Джапаридзе, 1963, 1965; Толстопятенко, 1974; Кордюм, Глущенко, 1976; Кондрашов, 1982; Бородина, Мигаль, 1986 та ін.). Дикорослі види рослин у таких дослідженнях використовуються значно рідше, що утруднює вивчення проблеми статі із загальних еволюційних позицій. Тривалий час види цього роду вважалися строго дводомними рослинами, але з часом у літературі зявилось немало повідомлень про випадки однодомності та гінандроморфізму особин деяких видів (Haring, 1894; Chamberlain, 1897; Rainio, 1926; Кардо-Сысоева, 1924; Самусев, 1961; Малютина и Малютин, 1972; Малютина, 1973, 1974; Василенко, 1974, 1976, 1979, 1989; Кордюм, Глущенко, 1976; Шабуров, 1977; Rohwer, Kubitzki, 1984; Большаков, Ханминчун, 1986; Барна, 1988 та ін.). Більшість публікацій, які стосуються випадків зміни статі у видів цього роду, присвячені вивченню морфології генеративних органів і практично не висвітлюють органогенез різних статевих типів квіток, фертильність пилкових зерен та зародкових мішків, особливості біології цвітіння рослин із зміненою статтю (Кордюм, Глущенко, 1976; Малютина, 1980). Встановлено характерні особливості будови генеративних органів на особинах із ознаками зміни статі у S. alba f. vitellina pendula, S. triandra, S. cinerea, S. caprea, S. aurita і S. fragilis x S. alba та вперше здійснено морфометричне опрацювання розмірів їх квіток.Глущенко (1976), утворення двостатевих квіток у рослин в нормі з одностатевими квітками слід розглядати як явище гінандроморфізму (такі особини називати гінандроморфами, а двостатеві квітки - гінандроморфними). Проте, в літературі є цілий ряд відомостей про особини із зміненою статтю, на яких формуються квітки із тератологічними змінами в будові (Haring, 1894; Chamberlain, 1897; Goebel, 1913; Кардо-Сисоева, 1924; Rainio, 1926; Самусев, 1961; Малютина, Малютин, 1972; Василенко, 1974, 1976; Кордюм, Глущенко, 1976; Шабуров, 1977; Rohwer, Kubitzki, 1984; Большаков, Ханминчун, 1986; Барна, 1988 та ін.). Піддубна-Арнольді (1976), для характеристики генеративної сфери рослин, у яких відмічено явище зміни статі, самого лише зовнішньо-морфологічного опису квіток недостатньо і тому необхідно вивчати особливості розвитку генеративних органів та їх функціональну повноцінність. Питання біології цвітіння і запилення представників роду Salix в умовах помірного клімату у літературі розглядалися фрагментарно (Долгашов, 1938; Мисник, 1976; Малютина, 1980; Фучило, 1994 та ін.). При вивченні добової ритміки розкривання квіток відмічали послідовність розкривання квіток і кількість розкритих квіток у межах суцвіття, тривалість цвітіння окремих квіток, суцвіть, особин та видів в цілому, характер запилення.В умовах Західного Поділля особини із ознаками зміни статі виявлено у таких представників роду Salix: S. alba f. vitellina pendula, S. triandra, S. cinerea, S. caprea та S. fragilis x S. alba. Серед можливих причин зміни статі рослин слід відзначити високий вміст у ґрунтах гумусу та основних макроелементів, негативний вплив антропогенного навантаження, нанесені рослинами ушкодження, тривале культивування. Гінандроморфні квітки можуть включати: а) один або два інтерсексуальних спорофіли; б) маточку та інтерсексуальний спорофіл; в) тичинку та інтерсексуальний спорофіл; г) маточку і тичинку. В залежності від кількісного співвідношення різних типів квіток у досліджуваних видів можна виділити два типи особин із ознаками зміни статі: а) однодомні, на яких тичинкові і (або) маточкові квітки кількісно переважають. Виявлено відмінності у проходженні основних етапів морфогенезу генеративних органів представників підродів Salix і Vetrix, встановлено видову специфічність кількості насінних зачатків (у завязі маточки S. alba формується 4-8 насінних зачатків, S. triandra - 18-24 (іноді до 28), S. caprea - 9-14, S. cinerea - 8-12).