Аналіз дискурсивної концепції ідеології як системи і практики репрезентації. Уточнення теоретичних підходів до вивчення масової комунікації в аспекті дослідження репрезентації соціальної реальності. Характеристика теленовин як жанру масової комунікації.
Аннотация к работе
Харківський національний університет імені В.Н. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наукУ сучасному світі провідну роль у здійсненні репрезентації соціальної реальності відіграє масова комунікація, тексти якої вийшли на позицію домінування над усіма іншими типами текстів у суспільстві. Проблема впливу масмедіа на свідомість і поведінку людей актуалізує необхідність поглибленого наукового вивчення конструювання соціальної реальності у текстах масової комунікації і потребує спеціального звернення до поняття соціальної реальності та різних способів і систем її репрезентації. Дослідження репрезентації соціальної реальності у текстах масової комунікації реалізується на прикладі новин регіонального телебачення. Аналіз репрезентації соціальної реальності у текстах регіональних теленовин як аналіз одного феномену у межах іншого, окрім виявлення способів і характеристики репрезентації, дозволяє отримувати достовірні уявлення про існуючі соціально-ідеологічні контексти та про розподіл влади у суспільстві, а також досліджувати процеси соціальних перетворень за досліджуваний період. Теоретичні уявлення про те, що соціальна реальність конструюється в її репрезентаціях, повязані з працями класиків соціології - М.У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади вивчення репрезентації соціальної реальності» розкрито значення запропонованого у дослідженні категоріально-понятійного апарату, викладено результати теоретичного аналізу систем і практик репрезентації як провідного напряму сучасного дослідження масової комунікації. На основі аналізу соціологічної, соціосеміотичної і соціопсихологічної концепцій репрезентації доводиться доцільність використання поняття «репрезентація» для аналізу змісту масової комунікації, що дозволило обєднати на рівні теорії і методології ідеї соціального конструктивізму, соціологічного вивчення ефектів масової комунікації, парадигми «культурних досліджень» і критичного дискурсивного аналізу. Виходячи з теоретичного опрацювання базових концепцій вивчення масової комунікації, у роботі за основу приймається її визначення як процесу конструювання значень за допомогою засобів масової комунікації і вторинного конструювання чи реінтерпретації цих значень порівняно великими аудиторіями, розосередженими у просторі і в часі. Проте аналіз теоретичних матеріалів свідчить про наявність значної символічної сили повідомлень масової комунікації, якої достатньо для постійного і поступового впливу на соціум, що підтверджує необхідність дослідження форм і способів репрезентації соціальної реальності у текстах масової комунікації. У розділі обґрунтовано доцільність вибору теленовин як прикладу для практичного дослідження репрезентації соціальної реальності у текстах масової комунікації взагалі; здійснено аналіз теленовин як жанру масової комунікації, що дозволило розширити традиційні соціологічні уявлення щодо чинників впливу на зміст інформаційних повідомлень; визначені напрями порівняльного емпіричного дослідження репрезентації соціальної реальності у текстах регіональних теленовин - аналіз тематики, проблематики і агентності.