Реалізація репресивних настанов більшовиків на Катеринославщині. Організація репресій проти інтелігенції. Боротьба "з витіснення буржуазної ідеології" у ВНЗ. Повний контроль над розподілом сільськогосподарської продукції, придушення промисловості.
Аннотация к работе
Репресивна політика більшовицького режиму на Катеринославщині в 1920-х рр.Катеринослав був четвертим містом України за чисельністю населення, мав потужну промисловість, заклади освіти, культури, був важливим транспортним центром. За постановою колегії Катеринославської ГУБЧК 25 серпня 1921 р. зі 114 заарештованих у справі було розстріляно 52 членів повстанкому, серед них 28 - представники інтелігенції, 15 - селяни, 4 - робітники. Узагальнюючи повідомлення, ДПУ УСРР доповідало до Москви, що прагненням «групи Яворницького» було: «1) захопити в свої руки вплив на сільське вчительство, через нього провадити роботу по недопущенню у сільради комуністів і бідняків, а навпаки, просуванню до них заможних селян; 2) заперечувати землеустрій, зберегти за заможним селянством його наділи землі; 3) обробляти у шовіністичному дусі селянську молодь, яку призвали на службу у Червону армію; 4) прагнути до обєднання з національностями Кавказу і Польщі проти росіян і євреїв, виховуючи в народі націоналістичні тенденції, "викривати" серед селянства "гніт" України Москвою і "жидами"»25. 154-155.числився 1631 увязнений, то впродовж 1924 р. через тюрми пройшло 19 670 осіб, із них 943 були звинувачені в «контрреволюційній діяльності», 749 - належності до антирадянських партій, 4632 - «шпигунстві» і «зраді Батьківщини», 2557 - бандитизмі й масовому безладі, 3367 - злочинах проти порядку в Україні, 203 - злочинах проти особистості, 1689 - майнових, 353 - службових і посадових злочинах. ДПУ заарештувало Котика, Бойка та обох Дудників, звинувативши їх у тому, що вони, «будучи студентами гірничого інституту і будучи шовіністично настроєні, проводили серед студентів антирадянську роботу шовіністичного забарвлення, гуртуючи навколо себе учнівську молодь».