Земля як об’єкт власності та господарювання в аграрній сфері. Сучасні теорії ренти як економічної форми реалізації права власності. Земельна рента за умов капіталізму у формі орендної плати землевласнику за тимчасове користування ділянкою орендарем.
Аннотация к работе
Міністерство аграрної політики України Глухівський інститут Сумського НАУ Курсова робота з дисципліни Політична економія на тему Рентні відносини Студентки 1 курсу 11 ФБ групи Гагін Юлії Олександрівни 2014 р. Зміст Вступ 1. Земля, як об’єкт власності та господарювання в аграрній сфері 2. Рента як економічна форма реалізації власності на землю. Поняття та види земельної ренти. Диференційна, абсолютна і монопольна земельні ренти Висновок Література Вступ Сільське господарство складає життєво важливу сферу матеріального виробництва. Його характеризують специфічні умови підприємницької діяльності, праці, розселення людей, їх соціально-культурного розвитку, задоволення виробничих і особистих потреб. Економічні відносини, що складаються між субєктами в процесі виробництва, розподілу, обміну і використання сільськогосподарської продукції та доходів отриманих від її продажу, називаються аграрними відносинами. Найважливіше місце в системі земельних відносин відводиться земельній ренті, яка являє собою частину додаткової частини вартості, що створюється в процесі використання земельних надр. • специфіка земельного ресурсу як фактора в тому, що не тільки його кількісні параметри зменшуються, а постійно знижуються і якісні характеристики. Так, продаючи земельну ділянку, її власник продає право на ренту, а покупець набуває право на одержання доходів від використання цієї ділянки. Зокрема, основоположник неокласичного напряму в економічній теорії Альфред Маршалл вводить поняття квазі-ренти для позначення доходу, який власник обмеженого ресурсу одержує у короткостроковому періоді від нововведень (інновацій) у виробництво.