Рентгенхірургічні методи лікування портальної гіпертензії, що ускладнена профузною кровотечею із флебектазій стравоходу і шлунка, у хворих на цироз печінки - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Рентгенхірургічні методи лікування портальної гіпертензії, що ускладнена профузною кровотечею із флебектазій стравоходу і шлунка, у хворих на цироз печінки Роботу виконано в Інституті загальної та невідкладної хірургії АМН України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України Бойко Валерій Володимирович, Харківський державний медичний університет завідувач кафедри госпітальної хірургії;Дотепер питання надання невідкладної допомоги хворим на цироз печінки (ЦП), що ускладнений кровотечею з варикозно розширених вен стравоходу та шлунка (ВРВСШ), зберігає свою актуальність. Латентність перебігу та труднощі діагностики ранніх стадій ЦП призводять до того, що понад 50% хворих звертаються за медичною допомогою при наявності тяжких ускладнень портальної гіпертензії (ПГ), найбільш небезпечним з яких є кровотеча з флебектазій стравоходу та кардіального відділу шлунка (Борисов А.Е. и соавт., 2000; Губергриц Н.Б., 2002; Береснев А.В. и соавт., 2006; Comar K. et all., 2003). Вивчити стан гепатоспланхнічного кровообігу у хворих на ЦП, ускладнений профузною кровотечею з варикозно-розширених вен стравоходу та шлунка, його взаємозвязок з порушенням морфофункціонального стану печінки до та після хірургічного лікування. Вивчити результати лікування хворих на ЦП, ускладнений ПГ та профузною кровотечею з флебектазій стравоходу й кардіального відділу шлунку з використанням рентгенхірургічних методів гемостазу. Доведено, що показники тяжкості перебігу цирозу печінки й клініко-біохімічні показники інтегровані в шкалі Child-Pugh, дані ультразвукового дослідження, особливості порушення гепатоспланхничного кровотоку, що встановлені при допплерографії і ангіографічному дослідженні, дозволяють визначити хірургічну тактику при профузній кровотечі з варикозно-розширених вен стравоходу та шлунка й можуть служити показаннями до індивідуалізованого вибору окремих методів рентгенхірургічних утручань.До основної групи (57 хворих) увійшли пацієнти, у яких для зупинки кровотечі були застосовані РХВ, у групу порівняння (60 хворих) - пацієнти, яким були виконані порожнинні хірургічні втручання. У 23 (19,6%) хворих ЦП виник на тлі вірусних гепатитів В и С, у 46 (39,3%) - унаслідок хронічного алкоголізму, 3 (2,6%) хворих відмічали тривалий контакт з ядохімікатами. Тяжкість перебігу ЦП за критеріями Child-Pugh (1973) була така: стадія компенсації (клас А) - у 9 (7,7%) хворих, стадія субкомпенсації (клас В) - у 64 (54,7%) і стадія декомпенсації (клас С) - у 44 (37,6%) хворих. (1984), згідно з якою виявлено: І ступінь - у 3 (2,6%) хворих, ІІ ступінь - у 44 (37,6%), ІІІ ступінь - у 70 (59,8%) хворих. Порожнинні хірургічні втручання були виконані в 60 хворих групи порівняння, з них операції, що розєднують портогастроезофагеальний кровотік - у 51 (43,6%) хворого, розєднувальні операції доповнені РХВ у 9 (7,6%) хворих.У хворих з профузною кровотечею з варикозно розширених вен стравоходу та шлунка відзначається зменшення обємного кровотоку по ворітній вені на 45,4% та загального печінкового кровотоку на 51,4%, збільшення кровотоку по селезінковій артерії в 1,7 рази й індексу застою селезінкового кровотоку в 1,5 рази, збільшення площі селезінки в 4,7 рази та підвищення внутрішньопортального тиску в 3,2 рази, що призводить до погіршення кровопостачання та функціонального стану печінки. Розроблений в експерименті метод лікування тромбозу ворітної вени, що виникає на тлі цирозу печінки, та впроваджений у клінічну практику метод екстракорпорального портокавального шунтування дозволяють забезпечити швидке зниження внутрішньопортального тиску на 120 - 150 мм вод. ст. від вихідного, досягти стійкий гемостаз і тим самим знизити летальність на висоті профузної кровотечі до 50%. Запропонований лікувально-діагностичний алгоритм при профузній кровотечі із флебектазій стравоходу та шлунка у хворих на цироз печінки передбачає диференційоване застосування ургентних рентгенхірургічних утручань, спрямованих на корекцію виявлених порушень гепатоспланхнічного кровотоку з урахуванням функціонального стану печінки, ступеня крововтрати, наявності та вираженості синдрому гіперспленізму й супутньої патології. Застосування рентгенхірургічних методів гемостазу у хворих з профузною кровотечею із флебектазій гастроезофагеальної зони дозволяє знизити тиск у ворітній вені на 32,0%, знизити індекс застою селезінкового кровотоку на 15,9%, збільшити загальний печінковий кровоток на 25,4%, досягти зупинки кровотечі у 64,9% хворих і тим самим покращити або стабілізувати функціональний стан печінки в 73,6% пацієнтів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ