Сутність економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в Україні. Стан рентабельності продукції. Шляхи підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Резерви підвищення прибутку та рівня рентабельності.
Аннотация к работе
.2 Наявність та ефективність використання ресурсів підприємства3.1 Резерви підвищення прибутку та рівня рентабельностіЕфективність сільськогосподарського виробництва - результативність фінансово - господарської діяльності субєкта, що керує, у сільському господарстві, здатність забезпечувати досягнення високих показників продуктивності, економічності, прибутковості, якості продукції. Зміст критерію ефективності спеціалізації звязане і цілком збігається з критерієм ефективності сільськогосподарського виробництва, що з метою відображення комплексного характеру в економічній літературі називають головним критерієм ефективності. У цій єдності самої мети і засобів для досягнення цих цілей закладена єдність змісту головного критерію ефективності сільськогосподарського виробництва і критерію ефективності спеціалізації, а також загальне у принципі правомірний й вихідний початок вивчення ефективності інтенсифікації і спеціалізації сільського господарства з тих самих науково - теоретичних позицій які успішно застосовуються в теперішній час українськими економістами та спеціалістами галузі. рентабельність сільськогосподарська продукція прибуток Головний критерій ефективності представляє своєрідне сполучення двох напрямків: одержання максимуму продукції при обмежених ресурсах і мінімізація собівартості одиниці продукції при гарантованих обсягах виробництва. Економічну ефективність сільськогосподарського виробництва в Україні можна визначити як відношення між результатом і витратами на цей результат.Вона означає прибутковість підприємства і визначається шляхом співставлення одержаних результатів (прибутку, валового доходу) з витратами або не використовуваними ресурсами. Будучи узагальнюючим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, рентабельність відображує ефективність використання спожитих виробництвом ресурсів галузі - трудових, земельних і матеріальних, рівень керування й організації виробництва і праці, кількість, якість і результати реалізації продукції, можливості здійснення розширеного відтворення й економічного стимулювання працівників. Відносні показники рентабельності виражаються у вигляді двох величин: прибутку та собівартості реалізованої продукції в оптових цінах, прибутку та виробничих фондів. Рентабельність характеризує також ефективність спожитих засобів виробництва, що включають суму річної амортизації основних фондів і вартість використаних у господарстві матеріальних засобів виробництва, які тією чи іншою мірою використовуються в господарстві. Ці показники називають також показниками рентабельності реалізованої продукції за валовим, операційним і чистим прибутками або показниками рентабельності реалізованої продукції.При зростанні обсягу валової продукції відбувається збільшення продукції підлягаючої збуту, тому що темпи росту її внутрішнього споживання, як правило, нижче темпів росту валової продукції, що створює умови для підвищення рівня товарності і збільшення на цій основі грошового виторгу. Якість продукції впливає на величину прибутку так само через грошовий виторг, тому що продукція більш високої якості забезпечує більш високу реалізаційну ціну. Нарешті, величина грошового виторгу сільгоспвиробників залежить від термінів збуту продукції, її структури і ринків збуту. Собівартість продукції - це вартісне вираження витрат підприємства (організації), повязаних з використанням у технологічному процесі виконання робіт і надання послуг природних ресурсів, сировинних матеріалів, палива, енергії, основних виробничих фондів, інструменту, інвентарю, трудових і фінансових ресурсів, а також інших витрат на їх виробництво і збут, включаючи встановлені державою як обовязкові відрахування, податки і платежі. До факторів зовнішнього порядку відносяться ринковий попит на продукцію та пропозиція і конкуренція виробників продукції.А саме у 2009 році вона становить 2267 га та 2221 га відповідно, у 2010 році площа сільськогосподарських угідь зменшилася на 32 га і становить 2235 га, а площа рілля скоротилася на 33 га і становить 2188 га, у 2011 році площа сільськогосподарських угідь скоротилася ще на 115 га і становить 2120 га, а площа ріллі скоротилася на 115 га і становить 2073 га. Підводячи підсумки наших розрахунків можна зробити такі висновки: за досліджуваний період підприємство у 2009 році має збиток у розмірі 1455 тис. грн., у 2010 році воно має прибуток 860 тис. грн. та у 2011 році прибуток становить 3832 тис. грн. До них віднесені і та частина населення, яка не бере, але може брати участь у виробництві продукції або наданні послуг. Економічне значення основних фондів полягає в тому, що вони є мірилом і основою розвитку продуктивних сил сільського господарства, забезпечуючи відповідний рівень і темпи збільшення виробництва продукції та підвищення продуктивності праці. У свою чергу вона вимагає зосередження засобів виробництва та робочої сили для організації розвитку цих галузей і виробництва певних видів продукції.Щоб постійно забезпечувати зростання прибутку, треба шукати неви
План
Зміст
Вступ
1. Сутність та теоретичні основи рентабельності сільськогосподарського виробництва
1.1 Сутність економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в Україні
1.2 Поняття, сутність та показники рентабельності
1.3 Фактори резерву підвищення рентабельності
Розділ 2. Сучасний стан рентабельності продукції господарства
Список литературы
Вступ
Сільське господарство є однієї з найважливіших галузей народного господарства. Воно виробляє продукти харчування для населення, сировину для переробної промисловості, забезпечує суспільство. Тому, актуальною проблемою в даний час є проблема подальшого підвищення рівня ефективності цієї галузі.
Ефективність - це складна економічна категорія, у якій виявляється найважливіша сторона діяльності підприємства - його результативність.
Узагальнюючим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є показник рентабельності.
Рентабельність означає прибутковість підприємства. Вона розраховується шляхом зіставлення валового доходу або прибутку з витратами чи використовуваними ресурсами.
На основі аналізу середніх рівнів рентабельності можна визначити, які види продукції і які господарські підрозділи забезпечують велику прибутковість. Це стає особливо важливим у сучасних, ринкових умовах, де фінансова стійкість підприємства залежить від спеціалізації і концентрації виробництва.
Метою курсової роботи є аналіз сучасного стану підприємства, визначення резервів підвищення рентабельності, підвищення її ефективності та визначення основних напрямків розвитку на перспективу.
Мета дослідження обумовила постановку і шляхи вирішення наступних завдань: уточнити сутність економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції;
визначити тенденції змін, які відбулись у сільському господарстві;
визначити найважливіші фактори і механізм їх впливу на рівень економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції;
обґрунтувати перспективи розвитку та шляхи підвищення економічної ефективності.
Предметом дослідження рентабельності є підвищення економічної ефективності та тенденції розвитку виробництва сільськогосподарської продукції в умовах ринкової економіки.
Обєктом дослідження курсової роботи є ТОВ "Сухоліське", а саме показники рентабельності за 2009-2011 роки.
Джерелами дослідження є річні звіти, статистичні дані, інші джерела.