Виникнення і розвиток реформістського політичного руху в країнах Європи. Бернштейнівська концепція економічного розвитку суспільства. Аналіз процесу трансформації поглядів міжнародної соціал-демократії від марксистського соціалізму до демократичного.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукРобота виконана в Київському національному університеті технологій та дизайну, міністерство освіти та науки. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, Мадіссон Вадим Вільямович Київський національний університет технологій та дизайну, завідувач кафедри політології та соціології “Київський політехнічний інститут”, професор кафедри філософії кандидат історичних наук, доцент, Шахов Валерій Андрійович, Українська Академія державного управління при Президентові України, доцент кафедри політологіїВідтоді, як сучасний світ повернув з початку 90-х років від біполярності у розгляді подальшого напрямку соціального прогресу до багатополюсності, підвищений інтерес у світової громадськості в політичних і наукових колах дедалі більше викликають концепції і практична діяльність міжнародної соціал-демократії, яка претендувала на репрезентацію не тільки “третього шляху” (ні соціалізму, ні капіталізму), а й на окрему нішу в політичному і структурному розкладі соціальних сил суспільства. Представляючи попервах інтереси робітничого класу, соціал-демократичний рух згодом і до сьогодні перебрав на себе захист практично переважної більшості соціуму в тих країнах, де соціал-демократичні партії перебувають при владі або користуються відчутним авторитетом. Але відтоді, як у 1951 році була відтворена міжнародна Соціал-демократична організація - Соціалістичний Інтернаціонал, теоретичні визиски його ідеологів постійно перебувають у межах бернштейнівської концепції соціально-економічного розвитку суспільства. Спроба показати, що цьому рухові від початку був притаманний реформістський присмак, який іноді навіть передував концепції Е.Бернштейна, що вітчизняна теоретична спадщина і практична діяльність є складовою частиною міжнародного процесу, може стати першою у відповідній галузі вітчизняної політичної науки. Бернштейна як цілісний феномен і визначити її значення і функціональну роль для сучасної світової соціал-демократії; використаний метод аналогії, який дає змогу підтвердити певну схожість як соціально-економічних умов, так і особливостей політичного життя в Західній Європі в кінці Х1Х-гоі в середині ХХ-го століття як обєктивну засаду відродження соціал-реформізму в суспільному житті; застосовано історико-порівняльний метод: за його допомогою доводиться теза відтворення на новому етапі історії основних положень бернштейніанства в теоретичному полі і практичній діяльності соціал-демократичних партій; метод аналізу і синтезу дозволяє виявити ступінь спадкоємності сучасної соціал-демократії ідеям Е.У першому розділі дисертації, - “Умови виникнення бернштейніанства та його сприйняття міжнародним соціал-демократичним рухом у кінці Х1Х - першій половині ХХ сторіччя” визначено стан наукової розробленості проблеми, проведено огляд літератури за темою, вибір напрямку дослідження та виклад загальної методики і основних методів дослідження. Використання тогочасних західноєвропейських джерел, документальних і статистичних матеріалів, перекладної літератури дорадянського періоду дає змогу одержати обєктивну картину змін у соціальній структурі суспільства, життєвому рівні найманих працівників, стану захисту їхніх соціально - економічних інтересів з боку громадських і політичних організацій, динаміку класової, зокрема страйкової боротьби. Щодо Німеччини зроблено висновок, що відмінними ознаками профспілкового руху в країні була поміркованість, чому сприяв швидкий розвиток промисловості, а отже, підтримування великого попиту на робочі руки й утримання платні на достатньому рівні. У другому розділі дисертації “СДПН і міжнародний соціал-демократичний рух: пошуки “третього шляху” та роль у них концепції Е.Бернштейна” дається стислий аналіз соціально-економічного розвитку країн Заходу і становища найманих працівників в середині ХХ сторіччя та робиться висновок про схожість конюктури цих чинників на початку століття та про те, що концептуально-ідейна боротьба в лавах соціал-демократії дедалі більше схиляється в бік поміркованої частини руху.