Історія виникнення перших ремісничих цехових організацій в Прилуках. Сировина, що вироблялася в господарстві, в основі селянських ремесел. Поширення на Прилуччині теслярства, ковальства, кушнірства, кравецького ремесла, ткацтва, гончарства, бондарства.
Аннотация к работе
В „листі” Вишневецького виданому на заснування „кравецького, шевського, кушнірського та ковальського цехів" читаємо: „Ведомо чиню тим моим листом, … иж я, хотячи в як наилучшом порядку места мои украинние имети, а именно цехи разные при давних обичаях зоставляю, также права и вольности надаю…. цехам совокупним з собою - кравецкому, швецкому, кушнерскому, ковальскому. Потрібно додати, що ремісничих дворів в місті було більше, оскільки ремеслом займались не тільки міщани, але й козаки. На початку XVIII ст. в Прилуках нараховувалось шість цехів: кравецький („портняжний”), ткацький, чобітарський („шевський”), бондарський, хлібопекарський ("калачницкий”) і цех мясників ("різницький”). Цешка (цешка - умовна ознака для зборів, її передавали з рук в руки напередодні зборів (своєрідне повідомлення)) - мідна дощечка, на одному боці якої зображено ікону, на другому - ножиці, праска й наперсток, в який вкладена голка, і напис: цеху кравецького цешка 1770 року. Центром громадського життя цеху, а частенько й майстерні був цеховий двір.
План
План
1. Вступ.
2. Цехові ремесла Прилуччини.
3. Цеховий устрій.
4. Прилуцькі ярмарки.
5. Список використаної літератури.
Список литературы
1. Гайдай Г. ПРИЛУКИ: Місто старовинне. - Прилуки АІР-Поліграф, 2003 р.
2. Савон О. Матеріальна культура Прилуччини. Промисли і ремесла. - Прилуки 2004 р.