Аналіз елементів вірувань і релігійних уявлень сучасного канібалізму. Дослідження релігієзнавчого аспекту указаного феномену на прикладі публікацій в галузі антропології та приматології. Схеми класифікації на базі систем антропології та психології.
Аннотация к работе
Релігієзнавчі аспекти вивчення канібалізмуПро це, зокрема, свідчить робота Г Обейесекера «Розмова про канібалізм: Міф про людоїдство і людські жертвопринесення в південних морях», у якій ідеться про те, що багато в чому те, що вважається канібалізмом у сучасній антропологічній літературі, скоріше вигадка або нерозуміння [12, с. Пізніше лінгвістичне поле поняття було поширено на сферу зоології, де канібалізм став описувати випадки поїдання особинами одного виду одне одного, включаючи так званий sexual cannibalism, вживання в їжу комахами сексуального партнера після спарювання. Паленсія-Рот у роботі «Канібалізм і Нова людина в Латинській Америці і її європейське уявлення в XV-XVI ст.», термін «канібал» [14, 1-27], до того замінний словами «людожер» або «антропофаг», зявився вперше в щоденниках Колумба за часів його першого плавання в 1492 році, і на різних сторінках цього щоденника з періоду листопада-грудня 1492 р зустрічається в різних фонетичних формах, а саме: canibales, caniba, canima або caribes. Таким чином, канібалізм як термін зявився як опис явища стороннього із чіткими негативними етичними конотаціями, неприйнятними, з точки зору християнської культури в епоху Нового часу І незважаючи на те, що в самій Європі використання частин людського тіла в різних цілях будуть відомі аж до XVII століття, термін «канібал» у європейській свідомості міцно закріпивсяза явищем чужорідним, властивим далеким дикунам. Перша загальноприйнята в антропології схема, яка використовується такими антропологами як Елі Саган, Дональд Тузін, виділяє три групи канібалізму: канібалізм для виживання, ендоканібалізм та екзоканібалізм [16, с.