Характеристика аспектів проблематики ролі релігійно-церковних чинників у патріотичному вихованні громадян. Розгляд головних особливостей власного духовного розвитку. Загальна характеристика напрямків та форм проведення патріотично-виховної діяльності.
Аннотация к работе
Релігійно-церковний чинник у контексті патріотичного виховання релігійний патріотичний вихованняНагальність дослідження ролі релігійно-церковного чинника у патріотичному вихованні не потребує довгого доведення за умов важкого опору України навалі «русского мира», тепер вже не лише інформаційній, духовно-культурній, але й у вигляді військової агресії, що набула підступних форм неоголошеної «гібридної війни». Зокрема, у таких виданнях, як «Майдан і Церква»144, «Боже, спаси Україну...», «Церковь на Майдане», тема тієї чи іншої участі церковних чинників у формуванні патріотизму, в конкретних вчинках, співпраці, допомозі тощо розкривається на промовистих прикладах. Кожна релігійно-церковна традиція має своє бачення проблем патріотизму, свої нюанси ставлення до нього, - і не завжди (як це стосується і наукових визначень патріотизму) розводить патріотизм природний (або етнічний), громадянський та «окупаційний» (локальний патріотизм на зайнятій території, котрий суперечить патріотизмові автохтонів), дещо по-своєму шикує патріотизм у ранзі цінностей. Загалом, треба відзначити, що терміни «патріотизм» та «патріотичне виховання» частіше можна зустріти у риториці сучасних релігійно-церковних діячів, ніж у базових документах їхніх Церков, а в останніх, якщо і йдеться про суть проблематики, розглядаються радше загальні принципи та типовіші випадки. Такий «гібридний» патріотизм в Україні генетично споріднений як з імперським російським шовінізмом, так і з його модифікацією - патріотизмом радянським (навіть якщо це не визнається відповідно налаштованими «ватниками», що розїхалися нині у меншій чи більшій кількості по всіх українських землях).