Реформа духовної освіти Олександра І. Розглянуто систему навчально-виховної діяльності церковноприходських навчальних закладів в Російській імперії в другій половині ХІХ ст. Проаналізовано питання підготовки кваліфікованих спеціалістів для цих шкіл.
Аннотация к работе
Релігійно-моральне виховання учнів церковноприходських шкіл російської імперії (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)Було навіть запроваджено своєрідну викладацьку повинність: у багатьох єпархіях, щоб одержати місце диякона або священика, треба було прослужити два роки вчителем [4, с. Учитель був зобовязаний виховати своїх учнів "освіченими у своїй вірі і моральними у поведінці" [30, с. Церковноприходська школа розглядалася насамперед як додаток до Церкви і разом з нею повинна була виховувати дітей у дусі любові до Церкви і богослужіння. У церковнопарафіяльних школах були бібліотеки для вчителів і учнів, в яких були підручники і навчальні посібники, а також книги релігійно-морального змісту, видані Синодом. Говорячи про життєво необхідний звязок шкільного навчання і виховання з церквою, він писав: "Відкрити в церкві для людини джерело духовного розвитку і моральних переконань - найвища мета всякої народної школи: школа навчає людину небагато і недовго, - церква підтримує і наставляє її від колиски до могили; але необхідний деякий розвиток і деякі знання, щоб користуватись цією підтримкою і цими настановами.