Стан, методологічні і джерелознавчі проблеми наукового дослідження релігійно-філософської спадщини В. Екземплярського. Місце мислителя у розвиткові київської духовно-академічної традиції та релігійно-філософському відродженні початку ХХ століття.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г. С. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі філософії та релігієзнавства Національного університету “Києво-Могилянська академія” Науковий керівник кандидат філософських наук, доцент ТКАЧУК МАРИНА ЛЕОНІДІВНА, Національний університет “Києво-Могилянська Академія”, доцент кафедри філософії та релігієзнавства кандидат філософських наук, ЙОСИПЕНКО СЕРГІЙ ЛЬВОВИЧ, Інститут філософії ім. Захист відбудеться “19 ”квітня 2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.161.02 в Інституті філософії імені Г. С.Систематичний неупереджений аналіз духовно-академічної традиції філософування є необхідною складовою відтворення процесів становлення і розвитку професійної філософії в Україні, адже викладачами та вихованцями Київської духовної академії були зроблені важливі кроки в її розбудові. Публікації останніх років переконливо свідчать про прагнення сучасної історико-філософської науки до відтворення обєктивної і цілісної картини становлення і розвитку київської духовно-академічної філософії, до систематичного наукового аналізу творчості її окремих представників. Серед духовно-академічних мислителів кінця ХІХ - початку ХХ століття особливу увагу привертає Василь Ілліч Екземплярський (1875-1933), релігійний філософ і богослов, “опальний” професор Київської духовної академії, відомий релігійно-церковний діяч, голова Київського релігійно-філософського товариства (1912-1918), видавник і головний редактор часопису “Христианская мысль”. Екземплярського, немовби у фокусі, відбилися ті процеси і зрушення, що відбувались у стінах Київської духовної академії на початку ХХ ст. Історико-філософський аналіз творчих здобутків відомого у свій час мислителя, у творчості якого увиразнені характерні проблеми та особливості вітчизняної філософської культури на зламі ХІХ - ХХ століть, зумовлюється нагальною потребою відтворення цілісної картини розвитку вітчизняної філософської думки.Екземплярського як предмет наукового аналізу” - автор доводить, що відсутність цілісного уявлення, а тим паче аналізу, богословської і філософської спадщини В. Екземплярський, як зясовує автор, став одним із укладачів “Проекту” необхідних змін та доповнень до статуту духовних академій, співавтором збірки-протесту “Правда про Київську Духовну Академію”, що заперечувала безпідставні звинувачення ревізора академії єпископа Антонія (Храповицького) на адресу професорів Київської духовної академії. Відзначаючи доволі широку палітру наукових інтересів і жанрове різноманіття його творчості (теоретичні богословсько-філософські праці, релігійна публіцистика, проповіді, промови та ін.), автор наголошує на пріоритетності проблем християнської етики як напрямку наукових студій В. Екземплярського. Екземплярським, автор виокремлює проблему християнського морального ідеалу, що мала своїм підгрунтям ствердження нормативного значення моральних заповітів Христа; концепцію любові, сутність якої полягає у розробці поняття любові-юродства як найвищого самозречення і самопожертви заради ближнього; соціальні аспекти християнської етичної доктрини (вчення про співвідношення моралі і політики, держави та церкви, питання правочинності кари на смерть). Екземплярського, автор визначає, як стрижневе у релігійно-філософської творчості мислителя, питання реалізації змісту християнського ідеалу у практичному житті, що набуває керівне значення у розгляді ним усього кола проблем християнської етики.