Релігійно-духовний дискурс жіночої поезії 60-х років ХХ ст. (на матеріалі творів Емми Андієвської, Анни-Марії Голод, Ірини Жиленко, Зореслави Коваль, Ліни Костенко і Марти Мельничук-Оберраух) - Автореферат

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі теорії літератури і порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Сорока Петро Іванович - Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, доцент кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент Гнатюк Мирослава Михайлівна - Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри теорії літератури і компаративістики; Захист відбудеться "11" червня 2008 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.07 у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (76025, м.Слово в Україні завжди було чимось більшим як носієм думки й провідником внутрішнього світу людини, у ньому вибухав ще й дух нації. Любов до рідної землі й свого народу змушувала поетів ставитися з найвищою мірою вимогливості до свого покликання, не заплющувати очей на темні грані минулого і сучасного їм життя, говорити правду, бо за душею цієї правди стояла Україна. Шістдесятники входили в літературу гулом словесних баталій, полеміки і дискусійних оскаржень, які починалися на зборах та нарадах, літературних і мистецьких вечорах, а виливалися на шпальти газет та журналів, втягуючи в свою орбіту всю читаючу публіку і мислячу інтелігенцію. Творчість шістдесятників, яка отримала широкий резонанс в Україні, викликала появу плеяди молодих поетів у діаспорі, що також відмовлялися від традиційних шляхів у літературі: Емма Андієвська, Роман Бабовал, Богдан Бойчук, Женя Васильківська, Віра Вовк, Патриція Калина, Ігор Костецький, Богдан Рубчак, Юрій Тарнавський та інші. Тема дисертації була затверджена на засіданні вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка 26 жовтня 2004 року (протокол №2).8 червня 2006 року її погодило Бюро наукової ради НАН України з проблеми "Класична спадщина та сучасна художня література" при Інституті літератури ім.У першому розділі "Духовне тяжіння до біблійної тематики у творчості Ліни Костенко та Ірини Жиленко" розглядається творчість названих поетес крізь призму релігійного сприйняття світу. Як наслідок, у наступних збірках "Над берегами вічної ріки" (1977), "Неповторність" (1980), "Сад нетанучих скульптур" (1987), "Вибране" (1989) і у романі "Маруся Чурай" (1979) Ліна Костенко постає вже як людина глибоко віруюча, що знає ціну Божого Слова й глибоко обізнана з біблійними текстами. До цієї збірки також уперше включено твори з окресленими вже в назві біблійними мотивами ("Був Ірод і була Іродіада", "Брейгель "Шлях на Голгофу"). Збірка "Вибране" (1989) увібрала кращі художні зразки поетеси за всі попередні роки її творчості. Ліна Костенко завжди була і сьогодні залишається глибоко віруючою людиною, про що свідчать її численні поезії на релігійну тематику, публічні виступи і статті Одначе її віра не сліпа, в її переконаннях нема фанатизму, аморфності, - вона вірить, образно кажучи, покладаючись на логіку аргументації, вірить не настільки, щоб мати стале переконання в тому, що коли скаже горі зрушити з місця, вона здригнеться і піде.Простеживши з різних діалогових точок зору любовний дискурс в поезії емігранток (від Пісні Пісень до Сапфо, від Шевченка до Ґете, від Франкового "Зівялого листя" до "Таємниці твого обличчя" і "Золотого ябка" Дмитра Павличка, від чарів поезії Ліни Костенко до загадкової поезії Емми Андієвської і Марти Мельничук-Оберраух із Зіркою Коваль), дисертантка прийшла до висновку про домінантний статус вічної дилеми "Бог як любов, кохання й Ерос" у концептосфері аналізованих творів. У результаті докладної інтерпретації образності поетичних циклів Ліни Костенко "Крізь роки і печалі", "Альтернатива барикад", "Силуети", "Летючі катрени", "Осінні карнавали", "Душа тисячоліть себе шукає в слові", "Інкрустації", її віршованого роману "Маруся Чурай", а також "Євангелії від ластівки" Ірини Жиленко і верлібрів Анни-Марії Голод, було увиразнено і сформульовано постулат про художній синкретизм поетичного слова. Спираючись на творчий досвід Емми Андієвської, Ліни Костенко і літературознавчу практику Богдана Бойчука, Володимира Державина, Юрія Лавріненка, Петра Сороки, Дмитра Струка та ін., дисертантка проаналізувала у цьому параграфі також синкретизм музичного, графічного і філософського концептів у текстах Марти Мельничук-Оберраух і Зірки Коваль. Відзначено і доведено у дисертації також вплив на художній світ Марти Мельничук-Оберраух і Зірки Кова

Основний зміст роботи