Сутність поняття "релігійна освіта". Релігійне просвітництво як трансляція, передача, поширення та розповсюдження знань та культурних надбань релігійного характеру. Характеристика провідних рубрик рецепції доцільності впровадження релігійної освіти.
Аннотация к работе
.Рецепція та інтерпретація освітньої та просвітницької функції релігії в сучасному релігієзнавствіПровідними рубриками рецепції доцільності впровадження релігійної освіти є наступні: 1) акцентування на чинному законодавстві про відокремлення церкви від держави, зокрема закони України «Про свободу совісті і релігійні організації» та «Про освіту»; 2) порівняння закордонного досвіду реалізації впровадження релігійної освіти в практику суспільного життя, компаративний аналіз позицій прихильників та противників релігійної освіти; 3) окреслення проблем релігійної та духовної освіти в контексті становлення державно-церковних відносин, складнощі інкорпорації релігійного компоненту в систему світської освіти, їхня демаркація; 4) актуальність розрізнення та розмежування релігійної та релігієзнавчої освіти, специфіка їх функціональної спрямованості. Колодний в термін «релігійна освіта» вкладає наступний зміст: «Це навчальний процес, зорієнтований на передачу реципієнту певного обсягу релігійної інформації з метою підвищення рівня його релігійної освіченості, формування навиків освоєння змісту певного релігійного віровчення. Серед найбільш важливих функцій, властивих духовній освіті з урахуванням її специфіки, можна виокремити наступні: 1) відтворення у конфесіях як рядових віруючих, так і священнослужителів, а внаслідок цього - і релігії в цілому; 2) включення особистості за допомогою релігійної освіти до складу тієї чи іншої конфесійної групи; 3) соціалізація особистості віруючого протягом усього його життя; 4) формування і розвиток духовно-моральної культури віруючого, вплив на культуру нерелігійних людей. Принциповою різницею між релігійною освітою та релігійним просвітництвом є те, що релігійна освіта має цілеспрямований, фіксований характер, чітку спрямованість на певну аудиоторію, тоді як релігійне просвітництво не є зорієнтованим на визначений конткретно обєкт поширення певних знань про релігію. Релігійне просвітництво за своїм змістом є більш ширшим феноменом порівняно з релігійною освітою, оскільки воно може функціонувати без спеціальної системи закладів, в той час як релігійна освіта без подальшої орієнтації на просвітницьку діяльність втрачає сенс, оскільки є її складовою частиною.