Релігійна культура інформаційного суспільства - Курсовая работа

Сьогодні Інтернет перестав бути просто засобом комунікації, для багатьох він став джерелом роботи і засобом проведення дозвілля, для деяких перетворився на своєрідний цифровий наркотик, який дає ілюзію постійної затребуваності, а часом Глобальна Павутина стає і притулком «загублених душ», спраглих духовної розради. Досить набрати пошуковий запит «Інтернет церква» і нашій увазі буде представлений досить різноманітний «шведський стіл» з різноманітних конфесії і культів, одні пропонують «написати Богу online», інші замовити молебень, або бути присутнім на оном не виходячи з дому. Белл у своїй, що стала класичною, роботі «Майбутнє постіндустріальне суспільство» [1] розглядав електронно-обчислювальну техніку лише як одну з наукомістких галузей і як необхідний засіб вирішення складних завдань із застосуванням системного аналізу теорії ігор. Белл, досліджуючи соціальні рамки інформаційного суспільства, приходить до висновку: «в наступному столітті вирішальне значення для економічного та соціального життя, для способів виробництва знання, а також для характеру трудової діяльності людини набуває становлення нового соціального укладу, що базується на телекомунікаціях» [2]. Е. Основне ж полі досліджень займає електронна віртуальна реальність, і дослідники відзначають сьогодні новий вектор трансформації суспільства - його «віртуалізацію», розуміючи під віртуалізацією перехід основних видів діяльності в простір віртуальних мереж.Починаючи з кінця 60-х років XX століття в розвинених капіталістичних країнах (передусім, в Японії і США) стає очевидним, що інформація та інформаційні ресурси починають грати особливу самостійну роль, що не привязану більш до матеріального виробництва. Такі процеси викликали появу нового підходу до оцінки впливу інформації та інформаційних процесів на суспільство - концепції інформаційного суспільства, в якому інформація займає чільне місце. Контури інформаційного суспільства були змальовані у звітах, представлених японському уряду низкою організацій, зокрема Агентством економічного планування та Радою з структурі промисловості. У цих звітах інформаційне суспільство уявлялося як таке, де процес компютеризації дасть людям доступ до надійних джерел інформації, позбавить їх від рутинної роботи, забезпечить високий рівень автоматизації виробництва. Незважаючи на різноманіття поглядів різних дослідників, все ж можна виділити деякі загальні фундаментальні риси інформаційного суспільства: - Зміна ролі інформації та знання в житті суспільства, що виразилося, перш за все, у безпрецедентному зростанні інформаційної насиченості господарської, управлінської та інших сфер діяльності, у перетворенні інформації і знання в найважливіший ресурс соціально-економічного розвитку;Слід зазначити, що ідеї інформаційного суспільства беруть початок в теорії постіндустріалізму, яка стимулювала інтерес дослідників до окремих аспектів впливу науково-технічного прогресу на соціум, що призвело до появи широкого спектра концепцій, в тому числі концепції інформаційного суспільства. Тоффлер виділяє три основні стадії (хвилі) розвитку людства - аграрну, індустріальну і постіндустріальну. Економіка була децентралізованою, а влада була авторитарною, соціальне походження людини визначало його місце у житті. Третя хвиля, несе нові погляди на світ і нові науково-технологічні досягнення в галузі інформатики, електроніки, молекулярної біології, які дозволяють вийти за межі обмежених життєвих і філософських концепцій індустріального періоду та створюють умови для усунення його головного протиріччя - між виробництвом і споживанням. Крім економії часу і скороченні транспортних витрат, витрат на забезпечення централізованих робочих місць, впровадження «електронних котеджів» призведе, на думку Тоффлера, до зміцнення сімї та посилить тенденції до відродження привабливості для життя малих міст і сільських поселень.Кастельс уникає поняття «інформаційне суспільство», на його думку, всі суспільства так чи інакше використовували інформацію і тому були інформаційними, точно також як всі суспільства в деякій мірі були індустріальними. Замість цього Кастельс використовує термін «інформаційна епоха», який, на його думку, має велику аналітичну цінність і дозволяє описати якийсь період змін, які поступово наростали, починаючи з 1970-х років. При цьому ядром нової форми комунікаційної організації суспільства є не інформація сама по собі, а «мережева логіка його базисної структури», що надає поширюваної інформації особливі якості та функції, системно перетворюють всі основні сфери життєдіяльності людей - від економіки і політики до освіти і культури. Називаючи новий тип суспільства мережевим, Кастельс прагне продемонструвати провідну роль компютеризованих інформаційних ліній звязку, які пронизують суспільне життя сучасного світу в різних напрямках - горизонтально і вертикально, всередині окремих країн або регіонів і транснаціонально, утворюючи розгалужену мережу комунікацій, функції яких часто порівнюються з функціями нервової системи, керуючої організм

Зміст

Вступ

Розділ 1. Витоки інформаційного суспільства і деякі основні концепції

1.1 Поняття інформаційного суспільства

1.2 Інформаційне суспільство як розвиток ідей постіндустріалізму

1.3 Мережеве суспільство і інформаціоналізм

Розділ 2. Релігійної думки в сучасному інформаційному суспільстві

2.1 Релігійність в інформаційному суспільстві

2.2 Релігія в інформаційному суспільстві

2.3 Інформаційне суспільство: український релігієзнавчий дискурс

Висновки

Список використаних джерел та літератури