Старість як соціальний та філософський феномен. Релігійна геронтологія як перспективна сфера для української гуманістики. Тенденції розвитку сучасних релігійних і міжконфесійних процесів, специфіка їх впливу на непросту геронтологічну ситуацію в Україні.
Аннотация к работе
Релігійна геронтологія: напрямки та перспективи в реаліях старіючого суспільстваНа другій Всесвітній асамблеї ООН з питань старіння, яка була проведена у 2002 р. в Іспанії, демографічні зміни обговорювалось як всесвітній феномен. у «Мадридському міжнародному плані дій», сформованому на цьому заході, зазначено, що збільшення долі осіб похилого віку в структурі населення не має історичних аналогів та впливає на всі сфери повсякденного життя ] Прийнята у 2012 р. на міністерській конференції Європейської економічної комісії ООН з питань старіння (Відень, Австрія) Політична декларація наголосила на важливості активізації діяльності громадянських організацій, які стежать за імплементацією заходів щодо прав, потреб та очікувань старіючих членів соціуму . Торнсен, зробивши аналіз великої кількості попередніх публікацій, простежили історію становлення проблемного поля досліджень з релігійності, духовності та здоровя у людей різних вікових груп, в тому числі й старих осіб . Релігієзнавчі дослідження проблем старості та старіння розпочалися в західній соціології на початку 50-х років м.ст. У 1984 році було засновано періодичний міжнародний науковий журнал «Релігія та старіння» (Religion & Aging). У звязку з подальшим урізноманітненням проблематики з 2005 р. і по теперішній час журнал виходить під назвою «Релігія, духовність та старіння» (Religion, Spirituality & Aging).