Світогляд стародавніх слов"ян, анімістичність іх релігійних вірувань та міфології. Форми ранніх релігійних вірувань стародавніх слов"ян. Пантеон слов"янських богів: характеристика головних східнослов"янських богів, місце Перуна та жіночих божеств.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Академія муніципального управління З дисципліни: Історія культури УкраїниТак у стародавніх словян складалась уява про богів і першооснову світу, про походження життя (зєднання небесного вогню і води, за стародавніми віруваннями, творить життя). Анічков твердить, що Київська Русь мала три релігії: князь і його дружина своїм головним богом мали Перуна, купці і міщани визнавали свого бога торгівлі, Велеса, "скотья бога", простий народ цих богів не визнавав, але мав власних божків. Коли київські князі завойовували інші народи, то боги цих підкорених народів включались до пантеону своїх богів і були підлеглими щодо головного князівського бога. Кожне з цих божеств було покровителем певного виду діяльності, роду, сімї. Хорса згадують серед головних божеств: «…Трояна, Хорса, Велеса, Перуна на боги обратіша», «вірують в Перуна і в Хорса…», «Слово о тім, яко погани суще язици кланялися ідолам, мнящі боги многі, Перуна і Хорса».Ранні релігії стародавніх словян були анімістичними (лат. anima, animus - душа, живе). Людина вірила, що все навколо неї живе: почуває, розуміє, має свої бажання, бореться за існування. Основу анімістичного світогляду складають три елементи: аніматизм - оживлення, анімізм - одухотворення і антропоморфізм - уособлення (олюднення). Анімістичний світогляд був основою всіх стародавніх вірувань, він глибоко проник в художню культуру, навіть нашу мову. Ми й тепер говоримо: сонце сходить і заходить, ударив грім, буря виє, вітер свище - усе це вирази анімістичного світогляду, хоч ніхто тепер не вірить в їхній реальний зміст, а сприймаємо це як фразеологічні трафарети.