Релігія в контексті духовного світу особистості - Автореферат

бесплатно 0
4.5 89
Історико-філософські основи вивчення проблеми "духовного феномену" та "духовного світу". Визначення місця та особливостей включення релігії у особистісний духовний світ. Значення релігії як функціонуючого феномена індивідуального духовного буття людини.


Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С.Захист відбудеться „2 „лютого 2007 р. о 14-00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.26. 161.03 в Інституті філософії імені Г.С. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту філософії імені Г.С. Дисертацію присвячено аналізу духовного світу особистості - найважливішого чинника самовизначення людини, який формується в процесі задоволення відповідних цінностей культури. Аргументовано, що релігія в контексті духовного світу особистості постає у плані морального самовдосконалення на всіх рівнях її буття, а оскільки будь-який процес пізнання нерозривно повязаний із свідомістю, то в релігійному світогляді зміст інтелектуальних компонентів утворюють погляди й уявлення і на предмет віри, і на будь-які обєкти релігійного відображення. Религия в контексте духовного мира личности раскрывалась в содержании разных сфер человеческого бытия: науке, морали, искусстве, поскольку считается, что человек, который познает мир, создает художественные ценности живет нравственно, обладает чертами духовности.Саме тому актуальним завданням постає переосмислення сутності й змісту духовного світу особистості в сукупності його складових, а насамперед - релігійності, оскільки особливої гостроти набувають питання релігійно-морального змісту. Релігія в контексті духовного світу особистості постає у дослідженні в плані її морального самовдосконалення на всіх рівнях буття. Проблема включення релігії в духовний світ особистості не знайшла достатньо комплексного висвітлення в науковій літературі, що також визначило інтерес дисертанта до обраної теми. Через призму релігійності здійснити науковий аналіз духовного світу особистості та його структуру, а також визначити особливості проникнення релігії в особистісний духовний світ. У дисертаційній роботі автор поставила перед собою такі завдання: - проаналізувати історико-філософські основи вивчення проблеми "духовного феномену" та зясувати міру співвідношення між поняттями духовність, релігійність, духовний світ, релігія;У першому розділі "Історіографія проблеми та джерельна база дослідження" зазначено, що у пострадянський період в українському суспільстві постала проблема відродження духовності нашого народу та нового погляду на духовний світ особистості. Зясування шляхів втілення у життя різних форм духовності особи дасть змогу виявити, які з цих форм здатна реалізувати людина в умовах сучасного українського суспільства, що саме впливає на її духовний світ, чи є релігія основним структурним елементом духовного світу особистості. Кант не вбачав суттєвих відмінностей між релігією та мораллю, адже сакральне набуває виразу суто людських характеристик - моралі та розуму, що дає нам змогу вважати релігію компонентом духовного світу особистості. Прагнучи проаналізувати поняття „дух", „душа", „духовне" і „душевне", „духовість" та „духовність" і дати визначення поняття „духовний потенціал людини", ми детально ознайомились з монографією доктора психологічних наук, професора Мирослава Савчина „Духовний потенціал людини", де ґрунтовно проаналізовано богословські, філософські та психологічні підходи до вивчення духовного світу особистості, зясовано умови становлення духовного потенціалу людини. У другому розділі - "Релігія як складова духовного світу особистості" - проаналізовано змістовне наповнення феномену "духовність", визначене поняття духовного світу особистості та його структура; подається характеристика богословського бачення з названої проблеми та досліджуються особливості включення релігії в духовний світ особистості.Встановлено, що духовність повязується з людиною, а на сучасному етапі не просто з людиною, а з неповторною людською особистістю. Завдяки цьому створено надійний фундамент для системного розгляду духовного світу особистості та релігії як його компонента. Саме релігії як найпершому та найтривалішому в історії людства чиннику в формуванні основної антропологічної ознаки - духовності, належить, безсумнівно, провідна роль у задоволенні людської потреби в самоактуалізації чи самореалізації. Функціональність релігії певною мірою можна звести до сукупності ролей, які релігія виконує стосовно спільності людей та конкретної людини, зокрема в її духовному світі. Функції релігії виявляються в усіх сферах життя людини та суспільства, розкривають форми, способи, напрями, рівні впливу релігії на суспільство, особистість, її духовний світ.

План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?