Ідеологема українського радикального націоналізму. Погляди націоналістів щодо ролі ОУН у духовному вихованні своїх членів. Прокатолицькі настрої у суспільстві на початку ХХ ст. Український радикальний націоналістичний рух в період між світовими війнами.
Аннотация к работе
Націоналізм ставив за найвищу цінність націю. Варто зауважити, що така думка в українських націоналістів про те, що нація є найбільшою цінністю, а будь яка особа має служити нації, сформувалось досить рано. У цій цитаті є ще один важливий момент, а саме твердження, що самі націоналісти вважають, що націоналізм в Україні зародився під час Першої світової війни, «...в огні останніх десятьох років». Культ особистости був важливий для націоналістів, оскільки він пояснював той факт, що саме через брак героя, який міг повести за собою народ, було втрачено шанс здобути незалежність під час Першої світової війни. Панувала ідея, що те, що було заборонено, зокрема морально-етичними законами та традиціями, для звичайної людини, неповинно зупиняти націоналіста.У своїй боротьбі за державотворчу ідею ОУН на відміну від ГКЦ, користувалася нелегальними методами боротьби, часто застосовуючи силу та зброю. Ідеологи українського інтегрального націоналізму змушені були враховувати релігійне питання, зокрема зважаючи на позиції ГКЦ в суспільстві Галичини та на авторитет А. Шептицького. Націоналісти поважали християн за їхню стійкість, вміння терпіти та жертвуватися за ідею, а також за послух і дисципліну. У міжвоєнний період націоналісти виступали за порозуміння та за толерантність у єврейському питанні.
Вывод
У своїй боротьбі за державотворчу ідею ОУН на відміну від ГКЦ, користувалася нелегальними методами боротьби, часто застосовуючи силу та зброю.
Ідеологи українського інтегрального націоналізму змушені були враховувати релігійне питання, зокрема зважаючи на позиції ГКЦ в суспільстві Галичини та на авторитет А. Шептицького.
В ідеології інтегрального націоналізму існували цінності, які суперечили християнству та моралі. Найголовніша з них - це питання «нації» як найвищої цінности.
Націоналісти поважали християн за їхню стійкість, вміння терпіти та жертвуватися за ідею, а також за послух і дисципліну. Ці та деякі інші християнські цінності та ідеї ідеологи радикального націоналізму намагалися прищепити націоналістичній ідеології.
У міжвоєнний період націоналісти виступали за порозуміння та за толерантність у єврейському питанні.
Найбільш радикальними щодо церкви, євреїв були ідеї Д. Донцова.
Інтегральний націоналізм виступав за створення національної Церкви, що було неприйнятним для ГКЦ, оскільки в такому разі вона втратила б звязок із Римом як центром християнства та зазнала б ізоляції в межах майбутньої Української держави.
Підсумовуючи, можна сказати, що в період між Першою і Другою світовими війнами український радикальний націоналістичний рух претендував на місце релігії. У галицькому варіанті він намагався перейняти роль ГКЦ, зокрема в питанні виховання молоді.
Також варто зазначити, що український радикальний націоналізм обєднував протилежні погляди на релігійне питання всередині організації.
Націоналізм ОУН, розвиваючись, частково поміняв своє ставлення до Церкви і, як зазначено вище, у 1939 році позиція ОУН була цілком інша, ніж на початку 1930-х років.
2. Володіння над душами молоді нікому не відступимо! // Наш Клич. - 1933 р. - 9 квітня.
3. Донцов Д. Єдине, що є на потребу (Новорічні рефлексії) // Літературно-науковий вісник. - 1930. - Січень. - Книжка 1. - С. 74 -82.
4. ДОНЦОВД. Маса і провід //Літературно-науковий вісник. - 1930. - Березень. - Книжка ІІІ.
5. Донцов Д. Націоналізм. - Львів, 1926. - 275 с.
6. Донцов Д. Патріотизм. Два патріотизми // Вістник. - 1936. - Ч. 1. (9). - С. 1-17.
7. Донцов. Д. Політика прінціпіяльна і опортуністична. - Львів, 1928. - 56 с.
8. Донцов Д. Текст уривків «Підстави нашої політики», що не дісталися до другого видання книги. - Б. М. В, 1957. - 47 с.
9. Донцов Д. Школа та реліґія. - Львів, 1910. - 36 с.
10. До процесу о. Смарагда // Заграва. - 1923. - 15 листопада - Ч. 16.
11. За душу української дитини // Наш Клич. - 1933. - 16 квітня.
12. Лисенко О. Релігійне питання у теорії та практиці українського націоналізму в першій половині ХХ ст. // Український історичний журнал. - 2000. - № 6. - С. 29-50.
13. Мартинець В. Наша тактика // Розбудова Нації. - Січень-лютий.
- 1930. - № 1-2. - С. 1 -3.
14. Назарук О. На калиновім мості. - Львів, 1933. - 56 с.
15. Наш чин // Заграва. - 1923 - 1 квітня. - Ч. 7.
16. Національна Гідність // Заграва. - 1923 - 15 травня - Ч. 10.
17. Пеленський З. Між двома конечностями // Євген Коновалець та його доба. - Мюнхен, 1974. - С. 502-524.
18. Під сучасний момент // Наш Клич. - 1933. - 19 березня.
19. Програма праці ідеологічної референтури проводу українських націоналістів // Розбудова Нації. - 1930. - Ч. 7 - 8 (31-32). - С. 186-189.
20. Релігія й деякі її вияви // Наш Клич. - 1933. - 19 березня.
21. Розбудова Нації. - 1930. - Ч. 7 - 8 (31-32).
22. Сціборський М. Український націоналізм і жидівство // Розбудова Нації. - 1930. - Ч. 11-12 (35-36). - С. 266 -273.