Релігійні та церковні погляди історика ХІХ ст. - Миколи Костомарова. Ґрунтування методології на принципах історизму, об’єктивності, історіографічного аналізу та синтезу. Значення релігії у світогляді М. Костомарова. Релігія як чинник наукових пошуків.
Аннотация к работе
Релігія та церква у науковій спадщині Миколи Костомарова У статті розглядаються релігійні та церковні погляди видатного історика й громадського діяча ХІХ ст.Не дивлячись на секуляризацію суспільної моралі й свідомості, релігія та церква продовжує виступати помітним чинником у розвитку держави. У даному контексті надзвичайно доцільним буде вивчення постаті відомого представника наукової думки ХІХ ст., історика, етнографа, письменника, громадського діяча Миколи Костомарова. Костомарова була скоріше містичною набожністю, що виходила за межі будь-якої форми історичної релігії. Костомаров, архієпископу Інокентію не подобалася критика владолюбства вищих ієрархів християнської церкви, неприйнятними були також твердження про падіння морального стану духовенства, про тяжкі побори константинопольського патріарха на землях Русі перед унією [7, с.456]. Дана праця була написана на значно вищому науковому рівні, оскільки від написання дисертації пройшло два десятки років і був напрацьований певний досвід, а по-друге - вчений залучив до аналізу велику кількість нових документальних джерел, зокрема Акти Петербурзької Археографічної комісії, упорядником яких був сам М. Костомаров.