Релігія і міфологія Стародавнього Єгипту періоду Раннього і Середнього царств. Релігійно-політична реформа Ехнатона IV та її вплив на релігію і міфологію Стародавнього Єгипту Нового царства. Релігійне життя стародавніх єгиптян періоду Пізнього царства.
Аннотация к работе
Релігія і міфологія стародавнього єгипту була дуже взаємоповязана. Простежити та проаналізувати розвиток, піднесення та трансформацію культів і релігійних уявлень у період всієї історії Стародавнього Єгипту. проаналізувати релігійно-політичну реформу Ехнатона IV та вплив її на релігію і міфологію Стародавнього Єгипту Нового царства; прослідкувати релігійне життя стародавніх єгиптян пізнього царства, також простежити вплив культур інших держав на релігію Стародавнього Єгипту. Вивчення історії релігії та міфології Стародавнього Єгипту досить цікаве питання, яке чудово висвітлено істориками усього світу.Прийди, вода, і нехай живуть знаходяться на землі!».Тому, здійснюючи заупокійний культ, який повинен був забезпечити покійному вічне життя, єгиптяни молилися божеству, звертаючись до нього з такою молитвою: «Даруй умерлому, щоб він мав твоєї води, щоб він міг пити з потоків твоєї води, подібно до того як ти це зробив для того великого бога - Озіріса, до якого приходить Ніл, для якого зявляється трава на пасовищі і росте папірус! І як колись культ єдиного бога сонця Ра злився з цілим рядом інших більш давніх культів, так і тепер культ Амона в процесі централізації держави і релігії ввібрав в себе безліч місцевих, головним чином сонячних, культів на чолі з культом найбільш популярного в Єгипті геліопольского бога Ра. Як фараон вважається найсильнішим і могутнім серед царів, так і бог Амон-Ра проголошується найбільшим серед всіх богів. На це вказують його епітети: «Владика всіх богів», «Цар всіх богів», «Могутній серед богів». На всьому протязі історії Єгипту між богами і фараонами як би існував неухильно дотримуватися непорушний «договір», заснований на принципі «даю, щоб ти дав», - боги дарували фараону довголіття, особисте благополуччя і процвітання держави, фараон ж, зі свого боку, забезпечував богам дотримання культу, будівництво храмів і т.д.Довгий час Куш був колонією Єгипту, а перші поселення єгиптян в Куші відносяться до часу I - II династій. Лівієць Осоркон II та представник місцевої XXIII династії визнали себе васалами Піанхі, фараона ж Бокхоріса, яким почалася й завершилась нижньоєгипетська XXIV династія, кушити, як запевняв Манефон, спалили живцем [25, c. Амон же став чи не єдиним богом, в честь якого зводилися храми як у північній, так і в південній частині царства і шанування якого існувала як і в Єгипті так і в Куші в усі періоди їх історії [21, c. Поява і поширення Амона в Куші збігається, по всій видимості, з епохою XVIII династії, тобто часом повного розквіту його культу в Єгипті, який проник разом з фараонами - завойовниками в підкорені райони Куша, де богу Амону споруджувалися храми. Після тривалої перерви, так званого темного періоду в історії Куша, коли були перервані його звязки з Єгиптом, при царях XXV династії культ Амона розквітає з новою силою.Релігія та органічно повязана з нею міфологія були основою основ світоглядної системи стародавніх єгиптян, що їх Геродот уважав найбільш набожним із усіх відомих йому народів. Висловлювалася думка, що філософії як такої в Стародавньому Єгипті взагалі не існувало, що єгиптяни сприймали довколишній світ виключно крізь релігійно-міфологічну призму. В єгипетських міфах знайшли відображення особливості світосприйняття мешканців долини Нілу, їхні уявлення про походження світу і його влаштувало, що склалися протягом тисячоліть і йдуть своїм корінням у первісні часи. Тут - спроби знайти витоки буття в біологічному акті творіння богів і прагнення пояснити походження світу, людей і всієї культури як результат творчої сили, втіленої в слові бога. Висловлюються релігія і міфологія в формах, обумовлених і загальним рівнем суспільно-культурного розвитку, і конкретно-історичними факторами.
План
Зміст
Вступ
1. Релігія і міфологія Стародавнього Єгипту періоду Раннього і Середнього царств
2. Релігійно-політична реформа Ехнатона
3. Релігійне життя стародавніх єгиптян періоду Пізнього Царства