Формування рекреаційного потенціалу у складі продуктивних сил регіонального економічного простору та розробка практичних рекомендації щодо його розвитку. Виявлено особливості становлення рекреаційної галузі Чернігівської області на ринку України.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економікаОфіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Бистряков Ігор Костянтинович, Державна установа "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України" завідувач відділу комплексної оцінки та управління природними ресурсами кандидат економічних наук, доцент Алєшугіна Наталія Олександрівна, Чернігівський державний інститут економіки і управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України доцент кафедри туризму З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського державного технологічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 14027, м. Розкрито економічну сутність та зміст рекреаційного потенціалу у складі продуктивних сил, запропоновано класифікацію рекреаційних ресурсів, інституційні засади управління рекреаційною діяльністю; обгрунтовано авторський методологічний підхід до оцінки формування, функціонування рекреаційного потенціалу регіону. На основі застосування методики комплексної оцінки рекреаційного потенціалу досліджено його структурні особливості формування, проаналізовано і дано оцінку тенденціям функціонування рекреаційного потенціалу регіонів України, за результатами проведеного SWOT-аналізу виявлено особливості становлення рекреаційної галузі Чернігівської області на ринку рекреаційних послуг України. Оптимізовано модель управління рекреаційною сферою з метою забезпечення сталості розвитку регіону; проаналізовані альтернативні шляхи використання природно-рекреаційних ресурсів в економіці регіону для отримання синергійного економічного ефекту в форматі соціум - екологія - економіка.Особливого значення в цьому контексті набуває рекреаційна сфера як така, що інтегрує в собі просторовий потенціал природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інтелектуальних ресурсів, від ефективного використання яких залежить інноваційно-інвестиційний розвиток виробництва, інфраструктурне облаштування території, поліпшення умов проживання, оздоровлення і відпочинку населення, збереження і збагачення біологічного розмаїття та культурної спадщини. Проте відсутність єдиної теоретико-методологічної бази та чітко визначеної державної стратегії щодо розвитку рекреаційної галузі не дозволяють задіяти її потенціал у складі продуктивних сил саме регіонів, де цей потенціал зосереджений. Вагомий внесок у дослідження теоретичних основ рекреаційного потенціалу як складової продуктивних сил регіонального економічного простору зробили Н.О. З метою розвязання поставлених завдань в дисертаційній роботі використовувалися наступні наукові та прикладні методи: системного аналізу, логічного узагальнення - для визначення змісту, сутності і місця рекреаційного потенціалу у складі продуктивних сил регіонального економічного простору; функціонально-структурного аналізу - для визначення основних структурних елементів рекреаційного потенціалу і рекреаційної активності; нормативно-правовий - для аналізу інституційного забезпечення процесу управління рекреаційною діяльністю; економіко-статистичного аналізу - для побудови авторської методики інтегральної оцінки рекреаційного потенціалу і рекреаційної активності регіону; стратегічного аналізу - для оцінки сильних, слабких сторін рекреаційної сфери Чернігівської області та визначення стратегічних орієнтирів її розвитку; картографічний - для групування регіонів в залежності від рівня рекреаційного потенціалу і рекреаційної активності; Найбільш суттєвими теоретичними і практичними результатами, що характеризують наукову новизну, є такі: вперше: - розроблено методологічні підходи до вибору стратегічних орієнтирів розвитку рекреаційної сфери регіону на засадах їх типології за параметричними характеристиками наявного потенціалу та активності його використання. удосконалено: - поелементний склад рекреаційного потенціалу, який представлений в якості інтегрованого виміру можливостей просторового розвитку за рахунок ефективного використання наявних природних ресурсів, духовно-історичних надбань, інфраструктурних, інноваційних та інвестиційних ресурсів конкретної території у контексті спрямованості їх на використання та відтворення продуктивних сил регіону;У першому розділі "Теоретико-методологічні засади формування, функціонування і розвитку рекреаційного потенціалу регіону" розкрито економічну сутність, зміст та склад рекреаційного потенціалу, а також визначено його місце у складі регіонального економічного простору. Автор вважає за доцільне змінити ці підходи та трактувати рекреаційний потенціал як інтегрований вимір можливостей просторового розвитку за рахунок ефективного використання наявних природних можливостей, духовно-історичних надбань, інфраструктурних та інноваційних ресурсів конкретної території у контексті спрямованості їх на використання та відтворення продуктивних сил регіону.