Поняття, види та використання рекреаційних ресурсів. Культурно-історичні та соціально-економічні рекреаційні ресурси. Географічні передумови формування природно-рекреаційного потенціалу Рівненського Полісся. Перспективи розвитку рекреації в межах регіону.
Аннотация к работе
Галопуючий розвиток технологій, науково-технічний прогрес вимагають від людей великих затрат енергії, причому дедалі більше відчувається не тільки фізична втома, але і моральний тиск. Відпочинок людини у спеціальній літературі називається рекреацією, а її поведінка, направлена на задоволення потреб у відпочинку, лікуванні, компенсації життєвої енергії, - рекреаційною діяльністю. Все більша кількість людей шукає відпочинок та оздоровлення в поки що екологічно благополучних регіонах світу. Рекреаційний потенціал складають: рекреаційні ландшафти (лісові, приморські, гірські), оздоровчі ресурси (мінеральні води та лікувальні грязі), природно-заповідні обєкти (національні природні та регіональні ландшафтні парки, біосферні заповідники, парки-памятки садово-паркового мистецтва тощо), території історико-культурного призначення (памятки архітектури та містобудування, історико-архітектурні заповідники та ін. Здійснена спроба охарактеризувати стан і перспективи використання рекреаційних ресурсів поліської частини Рівненської області.Останні десятиліття ознаменувалися інтенсивним розвитком рекреаційної сфери, яка є провідною галуззю економіки багатьох країн світу і однією з найбільших користувачів природних ресурсів, що визначають її територіальну організацію, напрями спеціалізації формують туристичні потоки та рівень ефективності роботи рекреаційних закладів. Характерною рисою цих понять було те, що вони визначали, перш за все, якісну сторону можливостей організації відпочинку, доцільності використання того чи іншого фактора і не співвідносились з ресурсами. Саме розвиток сфери рекреаційного обслуговування як повноправної галузі господарства, поставило перед наукою питання про необхідність не лише глибокого розгляду проблеми, повязаної і використанням рекреаційних ресурсів, а й чіткого формулювання поняття рекреаційних ресурсів. Відношення тих чи інших обєктів до рекреаційних ресурсів, як і до всіх інших видів ресурсів виробничої та невиробничої діяльності, повинно опиратись на такі фундаментальні критерії: суспільна потреба використання, технічно - економічна необхідність освоєння, рівень вивченості. Природні рекреаційні ресурси - це компоненти природного середовища та їх територіальні поєднання, які володіють сприятливими для рекреаційної діяльності властивостями і служать чи можуть служити матеріальною основою для організації лікування, оздоровлення, відпочинку, туризму та розвитку людини.Рекреаційні ресурси поділяються на природні, культурно-історичні, соціально-економічні. Класифікацію рекреаційних ресурсів доцільно здійснювати за такими ознаками: за ступенем охоплення задоволення потреб спеціальні, загальні; Зокрема, за ступенем охоплення та специфікою задоволення рекреаційних потреб природно рекреаційні ресурси поділяються на спеціальні та загальні. Для використання спеціальних природно рекреаційних ресурсів зазвичай необхідні відповідні медичні технології, устаткування, нагляд лікарів, оскільки вони використовуються в основному в санаторно-курортній справі для лікування, профілактики, реабілітації хворих. До спеціальних рекреаційних ресурсів відносяться мінеральні води ропа солоних озер та лиманів, низинні, сопкові, донні грязі, озокерит [85].Сприятлива дія клімату на здоровя людини важлива для організації усіх видів рекреаційної діяльності, тому потрібно визначити, поряд з біокліматичними показниками, класифікацію сприятливих типів погод та періодів для організації різних видів рекреаційних занять. Кліматичні ресурси визначають вальну комфортність території, її придатність для лікування і відпочинку. Серед основних кліматичних особливостей, що визначають її комфортність - температурний режим, кількість сонячних днів на рік, вологість, атмосферний тиск, режим вітрів. Найбільший вплив клімату виявляється через реакцію людини на погоду, тобто на комплекс геофізичних елементів (освітленість, тривалість світлової частини доби, сумарна сонячна та ультрафіолетова радіація, прозорість повітря) і метеорологічних елементів (температура повітря, його вологість, швидкість вітру, хмарність і т. і.). Кондор провів фізіологічно-кліматичну типізацію погод холодної та теплої пори року залежно від швидкості вітру, температури повітря при певній теплоізоляції одягу та вивчив взаємозвязок між температурою шкіри людини, її фізіологічним станом та типом погоди.Другою групою рекреаційних ресурсів є культурно-історичні, до яких відносяться: - археологічні знахідки, що поділяються на дві групи: місця поселення стародавніх людей (стоянки, городища, поселення, селища, міста) і місця поховань (кургани, могильники, могили); За ступінню цінності культурно-історичні рекреаційні ресурси поділяються на три категорії: міжнародного, загальнодержавного значення (які використовуються для довготривалого відпочинку і туризму), регіонального значення (для довготривалого відпочинку і туризму, частково - короткотривалого), місцевого значення (для короткотривалого відпочинку, туризму вихідного дня, частково - довготривалого відпочинку і туризму на мі
План
Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ І. Теоретичні та методологічні основи вивчення та оцінки рекреаційного потенціалу.
1.1 Поняття, види та використання рекреаційних ресурсів
1.1.1 Поняття рекреаційні ресурси
1.1.2 Класифікація рекреаційних ресурсів
1.1.3 Природні рекреаційні ресурси
1.1.4 Культурно-історичні та соціально-економічні рекреаційні ресурси
1.2 Методи вивчення та оцінки рекреаційного потенціалу
1.2.1 Методичні підходи до вивчення та оцінки рекреаційних природних ресурсів
1.2.2 Методика оцінки історико-культурних рекреаційних ресурсів
1.3 Методика визначення потенціалу природних рекреаційних ресурсів
РОЗДІЛ ІІ. Географічні передумови формування природно-рекреаційного потенціалу Рівненського Полісся
2.1 Геолого- геоморфологічні особливості території
2.2 Кліматичні умови
2.3 Гідрографічна мережа та водні ресурси
2.4 Грунти
2.5 Флора і фауна
РОЗДІЛ ІІІ. Рекреаційний потенціал Рівненського Полісся
3.1 Природно - рекреаційний потенціал Рівненського Полісся
3.1.1 Структура природно-заповідного фонду Рівненського Полісся
3.1.2 Ресурси мінеральних вод Рівненського Полісся
3.2 Історико - культурний рекреаційний потенціал Рівненського Полісся
3.3 Проблеми та перспективи розвитку рекреації в межах регіону
РОЗДІЛ IV. Визначення транспортної доступності та рекреаційної місткості на прикладі Володимирецького району
4.1 Методика визначення транспортної доступності рекреаційних обєктів
4.2 Методика визначення рекреаційної місткості території
4.3 Визначення транспортної доступності та рекреаційної місткості території на прикладі Володимирецького району