Рекреаційний комплекс України як складова частина територіальної соціальної системи. Значення та роль рекреації для життєдіяльності людини. Передумови розвитку територіального-рекреаційного комплексу. Розміщення рекреаційних ресурсів Карпатського регіону.
Аннотация к работе
Господарство кожної незалежної держави являє собою структуровану систему територіально-виробничих комплексів, в якій усі галузі матеріального виробництва і сфери господарської діяльності організаційно, економічно і технологічно взаємоповязані, а її функціонально-компонентна і територіальна структури підпорядковані максимальному забезпеченню населення продовольчими і промисловими товарами, постійному підвищенню його життєвого рівня, розширеному відтворенню в природі й суспільному виробництві, раціональному використанню природних багатств. Істотні негаразди економіко-екологічної обстановки в рекреаційному господарстві на територіях України зумовлені реалізацією концепції пріоритетного промислово-транспортного їх розвитку, що призвело до ряду негативних соціальних, економічних та інших наслідків. З огляду на це стала дуже актуальною необхідність розробити й здійснити альтернативну концепцію оптимального економіко-екологічного розвитку цих регіонів, яка врахувала б їхні унікальні природно-географічні можливості та своєрідну специфіку. Така концепція слугуватиме основою формування рекреаційних ВЕЗ, у рамках котрих особливо виділяються важливі обєкти спільного підприємництва системи функціональних курортно-рекреаційного і туристичного призначення. Мета написання курсової роботи полягає у дослідженні особливостей і перспектив розміщення продуктивних сил рекреаційного комплексу Карпат.Уся територія України характеризується виключно сприятливими природно-кліматичними умовами та наявністю різноманітних рекреаційних ресурсів для відпочинку й лікування населення. Практично всю територію країни (крім причорнобильської зони) можна вважати важливим санаторно-курортним районом. Прекрасним місцем для відпочинку в будь-яку пору року є ліс. Активний відпочинок у лісах, особливо в гірських, сприяє збільшенню фізичних навантажень на організм людини, попереджує серцево-судинні захворювання, захворювання органів кровотворення, неврози, стабілізує роботу органів опорно-рухового апарату. Активний відпочинок, особливо в лісових умовах, сприяє відновленню фізичних і творчих сил, на 50.Формування Карпат уплинуло на геологію прикарпатської частини Подільської височини, викликавши нагромадження в зоні контакту таких корисних копалин, як сірка, гіпс, вапняк, а також родовищ сірководневих мінеральних вод і брудів (Немирів, Любень Великий, Черче). Санаторії і пансіонати з лікуванням - лікувально-профілактичні заклади, що розміщуються у місцях з цінними курортологічними ресурсами, поєднуючи такі природні чинники, як клімат, мінеральні води, лікувальні грязі, озокерит, морське купання і т.п., з лікувальною фізкультурою, харчуванням, фізіотерапією. Санаторії-профілакторії - лікувально-профілактичні заклади, де лікування і оздоровлення людей здійснюється без їх відриву від виробництва чи навчання. Туристські заклади (туристські бази, готелі, кемпінги, притулки, стоянки, екскурсійні установи) утворюють самостійну субгалузь, яка сприяє організації рекреаційних занять, активному відпочинку та оздоровленню на найрізноманітніших туристських маршрутах. Карпати мають дуже сприятливі умови і багаті рекреаційні та бальнеологічні ресурси для лікування і відпочинку населення, розвитку туризму і спорту.Найбільша питома вага хвойних порід у Прикарпатті (66,7 %) у Закарпатті переважають листяні ліси (67,4%), у тому числі букові на площі біля, 300 тис. га. Вивчення породного складу лісів і його динаміка показує, що за період з 1990 по 2000 р. площа ялинових лісів Карпат на бучинах зменшилася на 1,2 % при одночасному збільшенні площі соснових насаджень у 2 рази. 0,3 га лісу дає річну норму потреби кисню для однієї людини (більш 400 кг). Береза і тополя, що зустрічаються в основному в Прикарпаття, виділяють фітонциди, що знищують мікроби стафілокока, соснові насадження вбивають збудників туберкульозу і кишкової палички. Вікова структура лісів Українських Карпат характеризується такими даними: спілі насадження займають 14,2 %, молодняки і средньовікові - близько 73 % покритої лісом площі.До них відносяться рекреаційні центри: Кваси (санаторій, турбаза) у Закарпаття; Шешори (санаторій, турбаза, будинки відпочинку, піонерські табори) і Яремче (санаторії, турбази, бази відпочинку, дитячі круглорічні санаторії, оздоровчі табори) в Івано-Франківській області; Славське (база гірськолижного відпочинку, спортивно-тренувальна база) у Львівській області (дод.2). Район - це обєктивно існуюча територіальна одиниця, а господарсько-територіальне утворення будь-якої ієрархічної (таксономічної) ступені економічного районування країни повинне являти собою комплекс. На першому етапі виявлення масштабів рекреаційної системи Карпатського району в основу схеми районування покладена "розвиненість рекреаційних функцій територій, що визначається територіальною концентрацією установ відпочинку, туризму і санаторного лікування" [8,c.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
1. РЕКРЕАЦІЙНИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
1.1 Значення рекреації для життєдіяльності людини
1.2 Структура рекреаційного комплексу
2. ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ
РОЗМІЩЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ