Сутність, місце і значення рекреаційного обслуговування в Криму. Кліматичні умови, ландшафтні, водні, лісові та бальнеологічні ресурси території. Проблеми й напрямки подальшого розвитку природно–рекреаційного потенціалу Криму, оцінка конкурентних позицій.
Аннотация к работе
Тернопільський національний педагогічний університет ім. Кафедра географії України і туризму КУРСОВА РОБОТА з Рекреаційної географіїРекреаційні ресурси - природні й антропогенні геосистеми, тіла та явища природи, які мають комфортні властивості і споживчу вартість для рекреаційної діяльності і можуть бути використані з метою відпочинку та оздоровлення людей у певний час та за допомогою існуючих технологій і матеріальних можливостей. Вони представлені гірськими лісами природного та штучного походження, що регулюють та стабілізують екологічну обстановку в регіоні, виконують важливу кліматорегулюючу, водоохоронну і ґрунтозахисну роль. Курортно-рекреаційний потенціал Криму обумовлюється різноманітністю природних ландшафтів - від степових на півночі до покритих лісами Кримських гір у південній частині. Різноманітність мікрокліматичних умов, достаток вічнозеленої рослинності гір та височин, родовища лікувальної грязі і джерел мінеральних вод сформували декілька типів курортів: кліматичні (Старий Крим), кліматобальнеологічні (Ялта, Алушта), кліматобальнеогрязьові (Євпаторія, Феодосія, Саки). дати оцінку конкурентних позицій АР Крим на різних територіальних рівнях РРП - міжнародному, національному, а також провести порівняльний аналіз окремих рекреаційних районів Криму.Відпочинок людини у спеціальній літературі називають рекреацією, а її поведінка, направлена на задоволення своїх потреб у відпочинку, лікуванні, компенсації життєвої енергії - рекреаційною діяльності. Найбільшою освоєністю, розвитком і удосконаленням структури рекреаційного господарства відзначається кримський регіон, в межах якого рекреація є провідною галуззю спеціалізації. Всього в Криму нараховується близько 800 рекреаційних закладів (санаторіїв, пансіонатів, турготелів, дитячих таборів та ін.), з них 40% функціонують цілий рік. Протягом 1990-1996 pp. зовнішній рекреаційний потік до Криму змінювався від 6 до 8,5 млн. чол. за рік, в 2006 р. в Криму відпочивало 4 млн. осіб [14, с. Комплекс слід розглядати, як частину світового господарства, повязану з опануванням території для відпочинку, профілактичного та реабілітаційного лікування.У функціональній структурі рекреаційних закладів Криму виділяють оздоровчі заклади (будинки відпочинку, пансіонати, бази відпочинку, турбази та ін.), їх частка становить 72% всіх місць рекреаційної мережі. Частка закладів профілактичного лікування (санаторії та пансіонати з лікуванням) становить 30%. Євпаторії становить 73% від загальної ємності санаторіїв на курорті, а на ПБК ця частка становить 12%. Особливе місце в Криму займають санаторії та пансіонати з лікуванням. Найбільшим попитом у відпочиваючих користуються санаторії і пансіонати, що лікують неспецифічні захворювання органів дихання (ПБК, курорти приморської зони в теплу пору року); туберкульоз легень (ПБК); цереброваскулярні захворювання (ПБК); захворювання центральної нервової систем; захворювання периферійної нервової системи (мм.Для освітнього туризму Крим має найбільше в країні розмаїтість музеїв і наукових центрів. На канікулах розвертають свою роботу численні курси по вивченню іноземних мов (наприклад, програма "Англійський клуб" і Інтелект-табір "Казка"), компютерних технологій, мистецтва, спортивної майстерності. Перевального) на травневі свята проводиться джембори (зліт), що збирає десятки загонів з декількох країн. Сюди входять міста Ялта й Алупка, кілька курортних селищ від Гурзуфа до Фороса, села, що оточені виноградниками, садами й плантаціями, а також Ялтинський гірничо-лісовий заповідник. У Південно-західному Кримі цікаві природні, археологічні, воєнно-історичні, культурні памятники; сучасні наукові, сільськогосподарські, промислові обєкти випливають на вашім шляху безперервною низкою.Область гірського Криму з помірно континентальним кліматом охоплює найвище Головне пасмо і передгіря. На клімат Криму, як і будь-якої іншої ділянки суходолу, впливають такі чинники: географічна широта, абсолютна висота, рельєф, що оточує дану територію, віддаленість від морів і океанів, наявність поблизу океанічних течій, розміщення на материку (розміри і частина материка), характер підсилюючої поверхні (колір, рослинність мікро форми рельєфу).[24] Головним із чинників, що обумовлюють особливості розвитку кліматоутворюючих процесів, є географічна широта. Переважання рівнинних просторів причорноморської і північнокримської низовини, що обрамлені з північного заходу відрогами подільської височини, а південного сходу - Кримськими горами, створює зручні умови для механізації сільськогосподарських робіт, прокладання сухопутних шляхів сполучення, розвитку туризму. Порівняння кримських курортів з курортами країн Чорноморського басейну показує, що річний середньодобовий температурний режим курортної зони (особливо ПБК) подібний до курортних зон інших країн Чорноморського басейну і наближається до притаманного курортним зонам Середземного моря.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. КУРОРТНО - РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КРИМУ
1.1 Сутність, місце і значення рекреаційного обслуговування в Криму
1.2 Туристичні ресурси
1.3 Основні туристичні обєкти Криму
РОЗДІЛ ІІ. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ КРИМУ
2.1 Кліматичні умови
2.2 Ландшафтні ресурси
2.3 Водні ресурси
2.4 Бальнеологічні ресурси
2.5 Лісові ресурси
РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМКИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ПРИРОДНО - РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРИМУ