Діяльність духовних отців-місіонерів, керівників районного благочинія. Відродження православної віри в окупованих румунами в роки Другої світової війни землях буго-дністровського межиріччя - губернаторство "Трансністрія", процеси "рехристиянізації".
Аннотация к работе
Реконструкція діяльності Доманівського протоієрейства Голтянського повіту в період румунської окупації (1941-1944 рр.)Через пастирську діяльність духовних отців-місіонерів, керівників районного благочинія і на прикладі духовно-релігійного життя окремо взятої районної релігійної громади, розглядаються із середини процеси «рехристиянізації», відродження православної віри в окупованих румунами в роки Другої світової війни землях буго-дністровського межиріччя - губернаторство «Трансністрія». Між іншим, бракує матеріалів і документів від-сепарованих архівними працівниками вже у повоєнний період, особливо у 60-ті роки ХХ ст., коли йшов процес фондоформування і, водночас, засекречування фондів румунського походження періоду 1941-1944 рр. Не є виключенням, виходячи зі сказаного, і археографічний матеріал, переважно це документи з румуномовних фондів діяльності Румунської православної місії (далі - РПМ, або Місія) в Трансністрії, що зберігаються у архівосховищах тих областей України, території котрих, повністю чи частково, були включені до складу німецької та румунської окупаційних зон і, відповідно, перебували у сфері їхніх інтересів у роки Другої світової війни. «Спершу, - як зазначає парох, - я пішов з упевненістю й гордістю по цим землям, омитим водами Бугу, будучи переконаним, що буду корисним в роботі, довіреній мені як служителю і адміністратору церковних справ цього району, з резиденцією в Доманівці, яка знаходиться в 52 км. від Голти» [4]. Так, відвідавши Маринівську духовну общину, в якій налічувалося 1 тис. дворів, субпротоієрей зазначав, що маючи обладнану усім необхідним церкву, яка була освячена 12 липня 1942 р., парафія не має свого священика. У жахливому стані на час обстеження перебували й церкви - «одні були зруйновані комуністами до фундаменту, інші - використовувалися для різного, але тільки не для свого головного призначення, а саме - для покаяння і преклоніння перед Всевишнім.