Реконструктивно-відновлювальні операції на передній черевній стінці при синдромі недиференційованої системної дисплазії сполучної тканини - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук РЕКОНСТРУКТИВНО-ВІДНОВЛЮВАЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ НА ПЕРЕДНІЙ ЧЕРЕВНІЙ СТІНЦІ ПРИ СИНДРОМІ НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ СИСТЕМНОЇ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Торопов Юрій Дмитрович, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри хірургії і проктології Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Ярешко Володимир Григорович, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри хірургії з курсом гнійно-септичної хірургії заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор Бондаренко Микола Матвійович, Дніпропетровський інститут традиційної та нетрадиційної медицини МОН України, завідувач кафедри хірургічних хвороб. Захист дисертації відбудеться „_19___” _жовтня______ 2009 року о_14____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.600.01 при Запорізькій медичній академії післядипломної освіти (69096, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізької медичної академії післядипломної освіти (69096, м.Реконструктивно-відновлювальні операції (РВО) на передній черевній стінці (ПЧС) є найбільш розповсюдженими хірургічними втручаннями в абдомінальній хірургії, оскільки виконуються всім пацієнтам, які оперуються. Це можна пояснити надмірною увагою до певного, конкретного (в даному випадку до тканин ПЧС та способів їх відновлення), в той час як загальні процеси, що забезпечують цілісність та стійкість організму (а отже, й такої структурної одиниці як апоневроз) при різноманітних впливах лишаються „за кадром”. Але слід визнати, що кашель, чхання, запори не можуть бути реальною причиною утворення гриж, інакше кожна людина мала б грижу. Тому розгляд проблеми неспроможності ПЧС з позиції системної багаторівневої організації, яка забезпечує цілісність організму та його функцій, вивчення особливостей структурного гомеостазу, що визначають хід адаптаційної перебудови, відновлення структури тканин при їх ушкодженнях (включаючи і післяопераційні) зможе допомогти відповісти на запитання про природу неспроможності ПЧС. Патогенетично обґрунтувати алгоритм вибору методу відновлення цілісності передньої черевної стінки у хворих з недиференційованою дисплазією сполучної тканини, розробити прогностичні критерії і метод інтраопераційної профілактики неспроможності черевної стінки. дисплазія післяопераційний грижа патогенетичний1 групу склали 49 тварин, яким імплантували гетеротрансплантат „Пролен”, а другу групу - 49 щурів, яким імплантували комбінований алогетеротрансплантат (синтетичний „Пролен”, поєднаний з кріоконсервованою хоріальною оболонкою, (КХО)). З них 20 пацієнтів без ознак НДСТ склали І групу, 20 пацієнтів з слабкою та помірною дисплазією склали ІІ групу, а 20 пацієнтів з дисплазією тяжкого ступеня - ІІІ групу. У кожного пацієнта оцінені параметри, які характеризували фізичний розвиток, стан шкіри, судин, опорно-рухового апарату, органів лицьового черепа, що дало можливість довести наявність НДСТ або виключити ії та сформувати групи для подальшого поглибленого дослідження. Колаген Ш типу визначали МКА до колагену Ш типу (IMTEK, Ltd, Росія). Оскільки найбільш доступним та недорогим біоімплантом, який містить значну кількість фібробластів є хоріальна оболонка, було проведено експериментальне порівняльне дослідження (на 98 білих щурах) термінів та якості репаративних процесів при відновлюванні цілісності ПЧС за допомогою гетеротрансплантатів (сітка „Пролен”, І група) та комбінованих алогетеротрансплантатів (сітка „Пролен”, поєднана з КХО, ІІ група).У дисертації приведено теоретичне, експериментальне і практичне обґрунтування рішення актуальної задачі сучасної хірургії - інтраопераційної профілактики неспроможності передньої черевної стінки. У 59,1% пацієнтів хірургічних стаціонарів має місце недиференційована дисплазія сполучної тканини, що є морфологічною основою розвитку неспроможності передньої черевної стінки при абдомінальних операціях. У пацієнтів з НДСТ мають місце зміни СТ апоневрозу, у вигляді порушення шарування, фрагментації, гомогенізації, осередкового лізису, склерозу колагенових і еластичних волокон, зменшення кількості ГАГ, „молодих” фібробластів. Клінічно це виявляється збільшенням відсотка післяопераційних гриж у 6 разів, а рецидивних гриж у 7 разів, у порівнянні з пацієнтами зі звичайною будовою СТ. Використання комбінованого імпланту (сітки «Пролен» і КХО) супроводжується меншою вираженістю запального процесу (рівень ІЛ 4 перевищує ІЛ1? через 1, 3, 6, 9 і 12 міс., відповідно, в 2; 2,7; 2,6; 2,3 і 2,3 рази), великим потенціалом колагеноформування (у апоневрозі колаген ІІІ типу превалює над колагеном І типу через 1, 3, 6, 9 і 12 міс., відповідно в 6,6; 2,2; 2,6; 2,5 і 2,4 рази), рідшим розвитком спайкового процесу (у 2 рази, р< 0,05), повним вбудовуванням структур пролену в ПЧС, що обґрунтовує можливість комбінації ало-і гетеропластичних матеріалів при відновленні ПЧС і їх безумовну перевагу при НД

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ