Підходи до створення алгоритмів надання стоматологічної допомоги дітям із затримкою психічного розвитку, ураховуючи особливості їх поведінкових реакцій та стану органів і тканин порожнини рота. Створення комфортних умов. Методи управління поведінкою.
Аннотация к работе
Рекомендації про створення алгоритму надання стоматологічної допомоги дітям із затримкою психічного розвиткуДля ефективного надання стоматологічних послуг лікар повинен ураховувати психофізіологічні особливості таких дітей. На сьогодні існують рекомендації та різні програми надання стоматологічної допомоги дітям із ЗПР, але вони недостатньо ефективні, що спонукає до подальшого вивчення цього питання з метою покращення стоматологічного статусу та оптимізації методів стоматологічного лікування такої категорії дітей. Мета: сформулювати підходи до створення алгоритмів надання стоматологічної допомоги дітям із ЗПР, ураховуючи особливості їх поведінкових реакцій та стану органів і тканин порожнини рота. Пошук літератури відбувався в бібліотечних джерелах у пошуковій системі PUBMED за ключовими словами: children, mental retardation, dental care, special methods of communication, prevention programs, oral hygiene. Для повышения эффективности стоматологического лечения детей с ЗПР врачу необходимо учитывать их психофизиологические и поведенческие особенности.Це стосується й лікування «особливих» дітей, дітей, які мають затримку психічного розвитку (ЗПР). Діти із ЗПР займають проміжне місце між дітьми з нормальним розвитком і дітьми з легким ступенем розумової відсталості [2], яке розглядається як граничний стан психічного розвитку, що при комплексному медико-педагогічному лікуванні може отримати зворотній розвиток. На відміну від дітей з нормальним інтелектом діти із ЗПР: відчувають труднощі з вербальною інформацією, мають проблеми з абстрактними строками, вербальна та візуальна інформація обробляється більш повільно, наявність дефіциту короткострокової памяті, у них відсутній «зворотний звязок» підчас спілкування з дитиною [8]. Необхідно звернути увагу, що спеціаліст, який працює з дитиною із ЗПР, повинен бути інформованим про різні методи управління поведінкою, адже встановлення довірливого міжособистого контакту в системі лікар-пацієнт, ефективне спілкування є одним з вагомих факторів успішного лікування [3]. Для зясування історії поведінки важлива така інформація: рівень комунікативності дитини; чи перебуває дитина у спеціальному закладі; які функції може самостійно виконувати; як батьки контролюють поведінку вдома; чи знаходиться дитина під спостереженням у психіатра; чи має дитина розумову відсталість.Ураховуючи особливості поведінкових реакцій таких дітей, лікарю-стоматологу необхідно створити комфортні умови під час проведення лікування, ретельно вивчити соматичний статус пацієнта, при необхідності застосувати седативні засоби та допоміжні засоби для контролювання пацієнта.