Роль реклами у процесах трансформаційних змін, які відбуваються у сфері чуттєвості сучасної людини, та її вплив на посилення процесів масовізації культурного життя і глобалізацію культурних форм. Перетворення реклами на форму культурної діяльності.
Аннотация к работе
ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРІ І МИСТЕЦТВРоботу виконано у відділі музикознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Науковий консультант: Левчук Лариса Тимофіївна, доктор філософських наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри етики, естетики та культурології. Офіційні опоненти: Афанасьєв Юрій Львович, доктор філософських наук, професор по кафедрі культурології, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, завідувач кафедри мистецтвознавства Братерська-Дронь Марина Тарасівна, доктор філософських, професор по кафедрі кінознавства, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого Захист відбудеться 28.01.2009 року о 15.00___годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.850.01 при Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв (01015, м.Протягом останніх десятиліть спостерігається зростання ролі реклами в культурі та її значення у глобалізованому світі. Сучасне гуманітарне знання лише нещодавно усвідомило, що відносини між рекламою і культурою не обмежуються рамками простого споживання. Реклама і сучасність настільки поєднані, що їх важко відокремити, тим більше, що за сучасних умов реклама, набуваючи естетичних цінностей, перетворюється на вид мистецтва. Як складова сучасної культури реклама актуалізує власну ідейну передачу, трансформує різні значення й сенси і пристосовується до мінливих культурних обставин, не відмовляючись при цьому від укорінених стереотипів, архетипів і культурних зразків. Розвиваючи ідею розумності, яка, на їхню думку, поглинає культуру, вони піддали фундаментальній критиці процеси комерціалізації культури, що знайшло вияв у понятті «культурна промисловість» (Т.Сучасні обєктивістські концепції, які дуже часто перетворюються на спрощений натуралізм (неможливість «побачити» якості краси (культури), повністю відповідають запитам виробників реклами, впевненим у безпосередній, цілеспрямованій дії реклами на адресата. Тому поліестетична установка як вираз процесу естетизації виявляється правильною не тільки щодо мистецтва, а й щодо реклами. Культура - це одночасно природа і єдине середовище життя людини, яке найдосконаліше проявляється у мистецтві («ідея генія» Канта). Мірою достовірності культури є мистецтво, позаяк у ньому воля до влади може проявитися тотально, як принцип побуту (М. Критики «масової культури» були не в змозі зрозуміти феномен культури, яка народжувалася, оскільки спиралися на помилкові переконання: елітарність культури як такої; стандартність популярної культури; наочне ставлення цієї культури до людини, тобто поглинання позитивної енергії і формування пасивної особи; переконання у її неоригінальності і штучності (Д.