Вплив вільної торгівлі та протекціонізму на ключові регулятивні компоненти в теорії міжнародної торгівлі. Процес лібералізації міжнародної торгівлі в рамках Генеральної угоди з тарифів і Світової організації торгівлі. Розвиток зовнішньої торгівлі України.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Лукяненко Дмитро Григорович, Київський національний економічний університет, завідувач кафедри міжнародного менеджменту Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор Румянцев Анатолій Павлович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри світового господарства та міжнародних відносин Захист відбудеться 11 квітня 2003 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.006.03 у Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м.Зростаюча масштабність міжнародних торговельно-економічних відносин, поява нових форм та методів міжнародної торгівлі, її ускладнення та динамізація обєктивно обумовили формування системи регулювання міжнародного обміну товарами та послугами, яка являє собою сукупність взаємоповязаних принципів, норм, правил та процедур впливу на формування регіональних і товарних структур експорту та імпорту за допомогою політичних, економічних, фінансових, правових та адміністративних інструментів. Інституційно торговельно-економічна глобалізація здійснюється у межах Світової організації торгівлі (СОТ), членами якої на сьогодні є 148 країн, а ще 25, включаючи Україну, - ведуть переговори щодо вступу. Україна знаходиться у певному протиріччі між необхідністю інтегруватися до світової економіки на загальновизнаних лібералізаційних засадах - з одного боку та завданнями забезпечення внутрішньої економічної стабілізації, захистом власного товаровиробника і національних інтересів - з іншого. Реформування зовнішньоторговельного режиму України відповідно до принципів та норм системи СОТ може й повинно стати чинником стабільного й передбачуваного розвитку національної економіки, транспарентності економічних реформ, привабливості нашого економічного середовища для вирішення питань формування раціональних експортних та імпортних потоків, скорочення дефіциту державного бюджету, залучення іноземних інвестицій. Разом із тим в умовах якісної зміни геополітичної ситуації, інтенсифікації процесів регіональної економічної інтеграції недостатньо уваги приділяється дослідженням та оцінкам позитивного та негативного впливу членства України в СОТ на її макро-та мікроекономічну динаміку, обґрунтуванню необхідності та виявленню проблем адаптаційного періоду й шляхів їх вирішення.У вступі дисертаційної роботи розкривається актуальність теми дослідження, його мета й завдання, визначається наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, їх апробація.Обєктивні процеси глобалізації ведуть до все більш тісних взаємозвязків національних економік, що обумовлює і формування дійових органів наднаціонального регулювання руху товарів, послуг, інвестицій міжнародними організаціями, серед яких ключову роль відіграє Світова організація торгівлі. Нові перспективи розвитку СОТ визначено в Декларації IV Конференції міністрів країн-учасниць у м.Доха (Катар), яка передбачає проведення до 1 січня 2005 р. переговорів із широкого кола питань, стимулювання розвитку механізмів міжнародного економічного регулювання, подальше розширення сфери їх дії та поглиблення впливу на окремі національні економіки. Зрозуміло, що після нового раунду переговорів система ГАТТ/СОТ набуде певною мірою видозміненої форми, що стимулює прагнення України здобути членство у найвпливовішій міжнародній торговельній організації напередодні перетворень. Кожна держава регулює зовнішньоторговельні процеси за допомогою засобів зовнішньоторговельної політики, потужний арсенал інструментів якої дозволяє активно впливати як на формування структури й напрямів розвитку власних зовнішньоторговельних відносин, так і на звязки й політику інших держав. Головним завданням зовнішньоторговельної політики будь-якої країни є створення сприятливих умов для забезпечення конкурентоспроможності країни у світовому торговельному просторі.Сучасні світогосподарські позиції України визначальною мірою залежать від зовнішньоторговельних відносин. За торговельними показниками інтернаціоналізації економіки Україна виглядає досить відкритою та інтегрованою у світовий товарний ринок. Інтенсифікація зовнішньої торгівлі, її цілеспрямована товарна та географічна диверсифікація потребують, з одного боку, якісних внутрішніх структурних перетворень, а з іншого - дійової системи регулювання експорту та імпорту. У контексті розвитку двосторонніх торговельно-економічних відносин та, особливо, сучасного євроінтеграційного курсу України необхідно проводити політику обгрунтованого протекціонізму, логіку якої диктують, з одного боку, фактори і пріоритети розвитку національної економіки, а з іншого - критерії, норми і правила СОТ.