Зовнішньоекономічні механізми, які обумовили швидке та часом економічно необгрунтоване зростання цін. Пропозиції щодо використання нових засобів, форм і методів зовнішньоекономічного регулювання в контексті антиінфляційної політики, її розвиток.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікоюКононенко Віталій Іванович, Інститут економіки НАН України, завідувач відділу теоретичних проблем регулювання економіки Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Поручник Анатолій Михайлович, Київський національний економічний університет, завідувач кафедри міжнародної економіки кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Захист відбудеться “26 ”листопада 1998 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.150.01 в Інституті економіки НАН України, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки НАН України, 252011, м.Воно має велике значення не тільки в теоретичному, але й у практичному плані, оскільки результати регулювання зовнішньої торгівлі в значній мірі обумовлюють ефективність здійснення ринкової трансформації економіки України, її виведення з економічної кризи та інтеграцію у світове господарство. Саме через зовнішню торгівлю здебільшого діють зовнішньоекономічні чинники інфляції, яким належала значна роль в процесі стрімкого та необгрунтованого зростання цін, яке мало місце в Україні в 1992-1993 рр. Таким чином, вивчення питань зовнішньоторговельного регулювання нерозривно повязане з вивченням проблем виникнення і розвитку інфляції. Існуючі в світі, насамперед у розвинутих країнах, методи досягнення цілей стабілізаційної політики шляхом регулювання сфери зовнішньоекономічних відносин не можуть бути автоматично застосовані щодо України, економіка якої перебуває в процесі переходу від адміністративно-командних до ринкових форм господарювання, характерні риси яких є діаметрально протилежними. Положення дисертаційного дослідження використовувались у ході виконання планових наукових тем відділу теоретичних проблем регулювання економіки Інституту економіки НАН України: "Проблеми формування і функціонування ринку на Україні" та "Розробка теоретичних основ взаємоповязаного функціонування та комплексного удосконалення ринкових регуляторів". Це створило основу для наступних наукових висновків, яким притаманні елементи новизни: - визначено взаємозвязок між балансом зовнішньої торгівлі, дефіцитом державного бюджету та динамікою інфляційних процесів в Україні, виявлено вплив неефективності структури експорту та імпорту на накопичення інфляційного потенціалу в Україні та розроблено рекомендації щодо вдосконалення структури зовнішньої торгівлі шляхом державного втручання у зовнішньоекономічну сферу;Застосування експортного мита щодо поставок певного товару зменшує прибутки від його експорту, сприяючи підвищенню пропозиції цього товару на національному ринку та відповідно зменшенню внутрішніх цін на нього, що набуває важливості в контексті стабілізаційної політики. Однак, як свідчить світовий досвід, якщо в економіці країни імпорту існують істотні внутрішні проблеми, вирішення яких за рахунок використання інших засобів державного регулювання (наприклад, субсидування, кредитування під заставу майбутніх прибутків) є значно менш ефективним або неможливим, застосування імпортного мита є оптимальним для цієї країни рішенням. У сучасній економічній ситуації стає необхідною розробка дієздатної системи, яка б органічно поєднувала обгрунтоване збільшення відкритості національної економіки з метою забезпечення певного рівня конкуренції на внутрішньому ринку та гнучкий захист національного товаровиробника для запобігання руйнівному впливу імпорту на ті сфери та галузі народного господарства України, які внаслідок його сучасного кризового стану неспроможні повноцінно конкурувати з імпортною продукцією та для підвищення конкурентоздатності яких потрібен певний час. До економічних важелів експортного регулювання слід насамперед віднести експортне мито; митні пільги, що надаються при імпорті товарів, необхідних для виробництва продукції на експорт; політику щодо захисту інтересів держави та національних товаровиробників в антидемпінгових розслідуваннях, що порушуються іноземними державами проти України; а також інвестиційну політику. Істотне скорочення кількості товарних позицій, на які поширюється режим експортного квотування, має як позитивні (поліпшення зовнішньоторговельного балансу, підвищення валютних надходжень від зовнішньої торгівлі за рахунок зростання експорту, запобігання значною мірою прийняттю необгрунтованих рішень щодо експортного регулювання), так і негативні наслідки (скорочення можливостей України щодо запобігання зменшенню товарної пропозиції на національному ринку, що сприяє зростанню обсягів імпорту та відповідно погіршенню стану торговельного балансу).На сучасному етапі заходи регулювання експортної сфери повинні вживатися у поєднанні з внутрішньоекономічною політикою, спрямованою на стимулювання попиту на вітчизняну продукцію на національному ринку, що дозволить забезпечити розширення експортних поставок без відповідного скорочення товарної пропозиції в державі.