Теоретичні засади та вартісна оцінка втрат від тимчасової непрацездатності. Визначення впливу умов праці на втрати від тимчасової непрацездатності. Планування сум компенсації за фактично невідпрацьований час у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Робота виконана в Київській державній академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Яценко Ігор Володимирович, Національний транспортний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, доцент кафедри економіки. кандидат економічних наук, доцент Балтачеєва Наіля Аскарівна, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, доцент кафедри управління персоналом і економіки праці. Захист дисертації відбудеться «17» травня 2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.247.01 Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В.Для підвищення резервів продуктивності виробництва в цілому, конкурентоспроможності продукції, що виробляється, покращання фінансово-економічних показників функціонування підприємств та збільшення ефективності використання робочої сили надзвичайно велике значення має оптимізація використання робочого часу, зокрема щодо неявок у звязку з тимчасовою непрацездатністю працівників. Робочий час, не відпрацьований через тимчасову непрацездатність, не розглядається як важливий резерв підвищення ефективності його використання. Для розробки окремих положень у дисертаційній роботі застосовувалися такі наукові методи: історико-логічний - для дослідження еволюції змістовного наповнення поняття «праця», «робочий час» та визначення історичного періоду початку функціонування економічної категорії «робочий час»; методи логічного аналізу, аналогій, системного аналізу - для виявлення місця категорії «робочий час» у системі суспільних явищ у сфері праці та «працездатність» у системі реалізації трудового потенціалу, а також для визначення факторів, що впливають на працездатність працівника в процесі виробництва; інституціональний, структурно-функціональний - для розкриття економічних і соціальних функцій фондів загальнообовязкового державного соціального страхування населення, зокрема у звязку з тимчасовою втратою працездатності; маржинального аналізу, балансового методу - для розробки теоретичної моделі вартісної оцінки втрат робочого часу; логічного плану - для розробки пропозицій щодо удосконалення використання робочого часу; методи статистичного аналізу - абсолютних, середніх і відносних величин, групування і класифікації, методи аналізу рядів динаміки і структурних зрушень - для дослідження використання робочого часу та стану умов праці найманих працівників в Україні у цілому та на ряді окремих промислових підприємств; кореляційно-регресійні - для оцінки втрат робочого часу через тимчасову непрацездатність працівників, прогнозування втрат через тимчасову непрацездатність працівників при складанні балансу робочого часу; факторного аналізу - для дослідження робочого часу на підприємствах за критерієм «умови праці»; аналітичних групувань - ранжування робочих місць за ступенем їх впливу втрати робочого часу з метою виділення найбільш непривабливих. З метою підвищення продуктивності праці при забезпеченні соціальної захищеності працівників використовується комплекс методів та інструментів, зокрема вартісна оцінка втрат робочого часу, прогнозування втрат з тимчасової непрацездатності при складанні балансу робочого часу, а також прогнозування сум виплат і компенсацій з тимчасової непрацездатності. прогнозування втрат робочого часу через тимчасову непрацездатність на етапі складання його балансу, що виконується за такою послідовністю: побудова динамічного ряду питомої ваги втрат робочого часу; прогнозування на основі рівняння тренду питомої ваги втрат з тимчасової непрацездатності; прогнозування сезонної хвилі; розрахунок абсолютних значень втрат за прогнозним фондом робочого часу.Оцінюючи наукові підходи до визначення цієї категорії, автор вважає за доцільне виходити з широкого розуміння робочого часу як періоду часу, що обліковується відповідним чином за правилами внутрішнього розпорядку підприємства, коли працівник виконує роботу певного змісту і кваліфікації, згідно зі своїми посадовими обовязками, у місці й умовах, передбачених трудовим договором, або знаходиться у розпорядженні роботодавця. Зміна суми прибутку DЧП, що залишається в розпорядженні підприємства у звязку з втратами через тимчасову непрацездатність, має вигляд DЧП=ЧПБ - ЧП0, де ЧПБ, ЧП0 - суми чистого прибутку, що залишаються в розпорядженні підприємства після оплати допомоги через тимчасову непрацездатність працівників за звітний період та у випадку відсутності втрат робочого часу через тимчасову непрацездатність працівників відповідно.