Регулювання виробничих ресурсів землеробства в умовах переходу до ринкової економіки (на прикладі сільськогосподарських підприємств зони Лісостепу України) - Автореферат

РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ ЗЕМЛЕРОБСТВА В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ (на матеріалах сільськогосподарських підприємств зони Лісостепу України)08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Мосіюк Пилип Омельянович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри економіки аграрного сервісу. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік НАН України, Онищенко Олексій Мусійович, Інститут економіки НАН України, головний науковий співробітник відділу економічних відносин АПК. кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Кісіль Микола Іванович, Інститут аграрної економіки УААН, завідувач відділу інвестицій. Захист відбудеться 20 лютого 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Це, в свою чергу, висуває на передній план проблему раціонального використання наявного ресурсного потенціалу і управління виробничими ресурсами. Проблема раціонального використання виробничих ресурсів та їх регулювання завжди гостро стояла перед економікою України, в тому числі й сільським господарством. Саме від ефективності споживання виробничих ресурсів, їх економного і раціонального використання, залежить конкурентноздатність підприємства, галузі, чи економіки в цілому. В сучасному сільському господарстві України в основі регулювання виробничих ресурсів лежить нормативно-ресурсний метод планування, який характеризується використанням усереднених нормативів споживання ресурсів на одиницю продукції в процесі виробництва. Це стосується, насамперед, деяких положень впливу виробничих ресурсів на формування кінцевого аграрного продукту та його кількісної оцінки, формування і оцінки ресурсного та виробничого потенціалу, вдосконалення методів планово-економічного регулювання виробничих ресурсів в нових ринкових умовах.У першому розділі "Теоретико-методологічні аспекти регулювання виробничих ресурсів” розглянуто і уточнено економічну сутність виробничих ресурсів у землеробстві та понять ресурсного й виробничого потенціалів, розглянуто тенденції і закономірності, що мають місце в системі “виробничі ресурси - випуск продукції”, проаналізовано сучасні методи їх кількісної оцінки, поглиблено теоретичні основи планово-економічного регулювання виробничих ресурсів. Виконані автором теоретичні узагальнення дають підстави зробити висновок, що залежності в системі “виробничі ресурси - кінцевий результат” в землеробстві мають спадний характер. Вони відображатимуть динаміку спадної окупності ресурсів кінцевим продуктом, абсолютні економічно доцільні й екологічно безпечні межі, допускатимуть планове регулювання не окремих ресурсів, а їх системи (комплексу), збалансованої щодо біологічних вимог сільськогосподарських обєктів. У відповідності до наведених теоретичних положень при визначенні виробничого потенціалу необхідно враховувати дію законів землеробства і спадні закономірності окупності виробничих ресурсів, а сам виробничий потенціал залежатиме від розміру лімітуючого фактора (ресурсу) і визначатиметься ним (рис.1). Виробничий потенціал тісно повязаний з іншим поняттям - економічним потенціалом, який є похідним від нього і являє собою потенційні можливості економіки, що дозволяють досягнути відповідних економічних результатів, або соціально-економічних цілей.Проведені дослідження підтверджують раніше сформульовані положення про різне походження і економічну природу виробничих ресурсів в землеробстві та відповідно різний їх вплив на формування кінцевого натурального продукту галузі. Проведені дослідження підтверджують, що сутність причинно-наслідкових взаємозвязків в системі “виробничі ресурси - випуск продукції” в землеробстві полягає в тому, що обєкти прикладання праці та коштів (рослини) окуповують урожаєм кожну додаткову порцію матеріального ресурсу за спадними закономірностями, які найбільш вірогідніше описуються функціональними залежностями аналітичним виразом яких є рівняння спадної гіперболи. Оскільки в землеробстві кожен виробничий ресурс відіграє лише йому відведену роль, і всі вони є рівнозначними та незамінними, то результати їх дії не можна розділяти на окремі складові, або сумувати. Зважаючи на те, що розмір натурального результату в галузі залежить від того виробничого ресурсу, який перебуває в мінімальній кількості, основним напрямом збільшення виробництва продукції землеробства є розширення рамок дії лімітуючих факторів, зняття їх обмежуючої дії. Опрацьовані кількісні характеристики закономірностей між використанням виробничих ресурсів та результатами виробництва в лісостеповій зоні України свідчать, що виробництво продукції землеробства в ній характеризується великою затратністю і низькою продуктивністю по відношенню до наявного ресурсного потенціалу, хоча більшість показників і вищі ніж в середньому по країні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ