Сутність і значення страхування, вимоги та нормативно-правове регулювання даного процесу, історія його виникнення та розвитку. Страхування на Україні як одна з інвестиційно-привабливих галузей національної економіки, аналіз і оцінка її перспектив.
Аннотация к работе
Історія страхової справи в Україні починалася практично з чистого листа, у країні не було ресурсів в достатньому для розвитку обсязі, не було кваліфікованих фахівців, була відсутня необхідна ринкова інфраструктура, не існувало ефективної законодавчої бази. Тому у 1827 р. було створено Перше російське страхове товариство від вогню, а до 1913 р. вже понад 300 страховиків, у тому числі 13 акціонерних товариств здійснювали такий захист. Навряд чи можна говорити про яку-небудь його істотну роль і піддавати серйозному аналізу, тим більше, це був навіть не закон, а Декрет Кабінету Міністрів «Про страхування», хоч і мав статус законодавчого акта. Законом були також підвищені вимоги до страхових резервних фондів компаній, а також були детально урегульовані окремі види страхування. З одного боку, наші страховики не в змозі сьогодні задовольнити всю потребу суспільства в страхуванні, їхніх засобів недостатньо, щоб хоча б на половину покрити всі існуючі на ринку ризики.Аналізуючи історію страхової справи на Україні, варто визнати великий прогрес, але тільки, якщо виходити зі старого непорушного правила про те, що будь-яка величина, у порівнянні з нулем, є нескінченністю. Основними проблемами страхового ринку України на сьогодні є його низька капіталізація, велика кількість малих компаній, не здатних повною мірою нести відповідальність по всіх страхових ризиках, відсутність ефективної інфраструктури ринку, висока питома вага перестрахування. Держава повинна усього лише створити на страховому ринку цивілізовані «правила гри», надати максимум свободи учасникам ринку, звузивши підстави державного втручання в страхування в розумних межах. Єдиний у нашій країні регулятор страхування - при наявності досить широких повноважень, всупереч існуючому світовому досвідові, намагається ще більш розширити свій статус, зазіхаючи навіть на компетенцію вищого органа виконавчої влади - Кабінету Міністрів. часто «грішить» спробами врегулювати проблемні «зони» українського страхування в «ручному» режимі, забуваючи про те, що в країні з ринковою економікою основним регулятором має бути винятково ринок. Зокрема, широкі перспективи для страховиків обіцяє прийняття законів, що регулюють класичне страхування: страхування відповідальності власників транспортних засобів, життя, а також пенсійне і медичне страхування.