Аналіз європейського законодавства в частині регулювання референдуму. Зміцнення демократичних інститутів як гарантії майбутньої демократії. Впровадження референдумів у практику державного управління. Дотримання принципу рівного права голосування.
РЕГУЛЮВАННЯ РЕФЕРЕНДУМУ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ПРАВІНаразі Україна не є членом Європейського Союзу, проте є членом Ради Європи з 1995 р., і таке членство накладає певні обов’язки на нашу державу, у тому числі щодо забезпечення європейських стандартів доброчесності референдумів. Водночас Комітет Міністрів Ради Європи висловлює занепокоєння, що практика референдумів містить у собі низку ризиків, а саме ризик делегітимізації представницького органу, ризик значних видатків на проведення референдумів, можливість прийняття суперечливих рішень із питань, що становлять спільний інтерес і яких важливо уникати. Проводячи співвідношення між прямою й представницькою демократію, ПАРЄ на той час віддавала перевагу останній і зазначила, що зловживання, повязані з референдумами, не повинні приховувати його реальну мету - забезпечення здійснення представницької демократії більш широким залученням громадян, оскільки їх участь консолідує демократію та є дієвим засобом проти її «хвороб» (п. Комітет Міністрів Ради Європи приймає Рекомендацію № 19(2001) «Про участь громадян у місцевому публічному житті», яка також деякими своїми пунктами торкається питання референдумів. Важливою віхою в ствердженні референдуму як вагомого правового інструменту на європейському законодавчому просторі стало прийняття ПАРЄ Рекомендації № 1821 «Про кодекс належної практики на референдумах» від 23 листопада 2007 р. та Декларації Комітету Міністрів Ради Європи «Про кодекс належної практики на референдумах» від 27 листопада 2008 р.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
