Удосконалення та розвиток державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Визначення переліку об"єктів права інтелектуальної власності у Цивільному кодексі України. Основні групи суб"єктів права інтелектуальної власності.
Аннотация к работе
Одним із найголовніших завдань є удосконалення та розвиток державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Найбільшою цінністю сучасного цивілізованого світу є людина, її права та свободи. Конституцією України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист права інтелектуальної власності, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у звязку із різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом. Теоретичну базу наукового дослідження склали праці вчених в галузі теорії права, цивільного права та права інтелектуальної власності: Ч.Н.У теорії цивільного права обєктом права прийнято вважати те, з приводу чого виникають права. Чинне цивільне законодавство до обєктів цивільних прав відносить речі, в тому числі гроші і цінні папери, інше майно, в тому числі і майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної діяльності, службові та комерційні таємниці, особисті немайнові блага, а також інші матеріальні та нематеріальні блага. Обєктом цивільного права може бути такий результат інтелектуальної діяльності, який відповідно до чинного законодавства обєктом права інтелектуальної власності може бути і не визнаний. Поняття «результати інтелектуальної діяльності» охоплює ряд конкретних результатів: твори у галузі науки, літератури і мистецтва, виконання фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, селекційні досягнення, інформація, компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, комерційні найменування, торговельні марки, географічне походження товарів та інші результати інтелектуальної діяльності, що можуть приносити користь людям [8]. 8 Закону України «Про авторське право та суміжні права» визначає, обєктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме: 1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);Творцями можуть бути тільки фізичні особи - люди, творчою працею яких створюється інтелектуальна власність. Відповідно до статті 421 Цивільного кодексу України Субєктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) обєкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до Цивільного кодексу України, іншого закону чи договору [2]. Головним субєктом права інтелектуальної власності є автор, творець, оскільки саме в результаті його творчої, інтелектуальної діяльності був створений обєкт права інтелектуальної власності, який охороняється законом. Отже виокремлюючи здатність особи бути субєктом права інтелектуальної власності, так звану авторську дієздатність, зазначимо, що особисті немайнові права, такі як бути визнаним автором твору, можливість творити використовуючи псевдонім, тощо, можуть належати особам незалежно від їх віку та психічного розвитку. Саме творчий характер праці творця, що втілився у творі, - це єдиний і універсальний критерій для виникнення права авторства на твір.Одним із головних показників цивілізованості суспільства у всі часи був і залишається рівень його уваги до розвитку науки, культури і техніки. Є очевидним той факт, що нині ефективність економіки, науково-технічний рівень виробництва, соціально-економічний прогрес у цілому, нарешті, добробут суспільства значною мірою залежать від рівня утворення й обсягу накопичених суспільством знань, від рівня й ефективності творчої діяльності у цьому суспільстві. Прибутковість використання інтелектуальної власності все більше приваблює тих, хто для одержання легкої наживи в усе більших масштабах вдається до неправомірного використання обєктів інтелектуальної власності, що наносить велику шкоду суспільству. Друга тенденція полягає в тому, що інтелектуальна діяльність і її результат інтелектуальна власність знаходяться в постійній динаміці, відповідність правової охорони яких часто не встигає за їх розвитком. При цьому слід відзначити й те, що законодавство України про інтелектуальну власність створювалося в умовах її незалежності, отже, знаходиться на етапі становлення.