Регуляція водно-електролітного обміну - Реферат

Будь-якого профілю нерідко доводиться лікувати хворих з вираженими порушеннями водно-електролітного балансу - найважливішої системи внутрішнього середовища організму, сталість якої, за словами Клода Бернара, "є умова вільної життя". Легкі ступеня порушень водно-електролітного балансу можуть компенсувати з допомогою резервних можливостей організму, що не виявлятися клінічно. Це з тим, зміна кількості води та електролітів порушує фізико-хімічні процеси, оскільки вода виконує функцію універсального розчинника і є головною "транспортної системою" організму, що опосередковує його звязок з довкіллям і клітинами організму.Загальний обєм води в організмі можна розділити на два основні функціональні простори: внутрішньоклітинне, вода якого складає 40% і позаклітинне - біля 20% тіла. Позаклітинний простір - це рідина, що оточує клітини, обєм і склад якої підтримується за допомогою регулюючих механізмів. До повільно переміщуваного обєму позаклітинної рідини відноситься рідина, що знаходиться в кістках, хрящах, сполучній тканині, субарахної дальному просторі, синовиальных порожнинах. Поняття "Третього водного простору" використовують тільки при патології: воно включає рідину, що скупчується в серозних порожнинах при асциті і плевриті, в шарі підочеревинної клітковини при перитоніті, в замкнутому просторі кишкових петель при непрохідності, особливо при завороті, в глибоких шарах шкіри в перші 12 годин після опіку. Інтерстиційний сектор - це середовище, в якому розташовані і активно функціонують клітини, є рідиною позаклітинного і позасудинного просторів (разом з лімфою).Загальний вміст натрію в організмі становить 60 ммоль/кг маси тіла, а потреба в ньому - 1-2 ммоль/кг/доб. Загальний вміст калію в організмі становить 54 ммоль/кг маси тіла, а потреба в ньому - 0,5-1,2 ммоль/кг/доб. В основному калій міститься в печінці й мязах, у клітинах яких його концентрація може досягати 150 ммоль/л; в еритроцитах його вміст становить 80 ммоль/л. Для підтримки КОС дуже важлива підтримка концентрації калію у внутрішньоклітинному секторі, тому що у випадку втрати клітиною калію за законом електронейтральності до неї повинні увійти інші катіони, у тому числі іони водню H (на кожні 3 іони K , що вивелись, припадає 2Na й 1H ). Магній входить до складу майже 300 ферментних комплексів, сприяє синтезу білків, стабілізує клітинні мембрани, утворюючи комплекси з їхніми фосфоліпідами, бере участь у регуляції секреції паратирину.При зниженні осмотичного тиску плазми (тобто при збільшенні кількості води порівняно з розчиненими в ній речовинами) секреція АДГ припиняється, й водний діурез зростає, а при збільшенні осмолярності плазми, що звичайно буває при гіпогідратації, секреція АДГ збільшується, і одазатримується в організмі. Всі порушення водно-електролітного обміну зводяться до змін кількості води й електролітів у секторах організму і їхніх усіляких сполучень. При зміні кількостей води й солей у різних пропорціях розвиваються порушення осмолярності рідини у водних секторах організму, якщо ж втрати пропорційні, осмолярність залишається постійною, міняється лише загальна кількість рідини в тому або іншому секторі. Розвивається у випадку, коли швидкість надходження води стає менше швидкості її виведення. Усі прояви й патогенез гіпоосмолярної гіпогідратації повязані насамперед зі зниженням кількості натрію в організмі, у результаті чого вода не втримується в позаклітинному секторі.Натріємія не відображає загальної кількості натрію в організмі, однак вона тісно корелює зі вмістом води в позаклітинному секторі: при надлишку натрію організм затримує воду, при нестачі - виводить її. Кількісні характеристики натрію можуть бути як відносними, так й абсолютними, тобто відображає або його концентрацію в позаклітинній рідині або абсолютний вміст в організмі. При гіпоосмолярній й ізоосмолярній гіпогідратації гіпонатріємія означає істинний дефіцит натрію в організмі. У випадку гіпоосмолярної гіпергідратації гіпонатріємія може й не означати загального дефіциту натрію, хоча й у цьому випадку він нерідко спостерігається. При гіперосмолярній гіпогідратації кількість натрію в організмі може залишатися в межах норми або бути нижче, при ізоосмолярній гіпергідратації, незважаючи на нормальну натріємію, а також при гіперосмолярній гіпергідратації є істинний надлишок натрію в організмі.При підвищенні концентрації магнію до 2,5-3,5 ммоль/л зявляються сонливість, гіпорефлексія, порушення формування й проведення імпульсу, порушення в міокарді. При 6 ммоль/л магнію в крові настає кома й зупинка дихання, а при 7,5-10 ммоль/л - зупинка серця.

Зміст водний електроліт клітинний лікувальний

Вступ

1. Поняття водно-електролітного обміну

1.1 Розподіл рідини в організмі

1.2 Фізіологічне значення деяких електролітів

1.3 Регуляція водно-електролітного обміну

2. Порушення водно-електролітного обміну

2.1 Порушення водного балансу в організмі

2.2 Порушення балансу електролітів в організмі

3. Методи оцінки водно-електролітного складу організму

Висновок

Список використаної літератури