Функціонування внутрішньоклітинних Са2 -транспортувальних систем секреторних клітин слинних залоз. Ріанодинчутливі канали у мембранах внутрішньоклітинних кальцієвих депо, взаємозв’язок між ними. Роль SH-груп у функціонуванні внутрішньоклітинних систем.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Клевець Мирон Юрійович, Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри фізіології людини і тваринВважали, що ІФ3-чутливі Са2 -канали є ключовими для вивільнення Са2 у секреторних клітинах (Berridge, Irvine, 1984), а наявність ріанодинчутливих Са2 -каналів тривалий час заперечували. У секреторних клітинах вищих тварин були ідентифіковані усі три ізоформи ІФ3-чутливих Са2 -каналів і три ізоформи ріанодинчутливих Са2 -каналів (Lee et al., 1997; Leite et al. Знання про функціонування внутрішньоклітинних Са2 -транспортувальних систем потрібні для розуміння цілісної картини послідовності кальцієвої відповіді та для уявлення про механізми генерації Са2 -сигналу у секреторних клітинах, що дасть теоретичне підґрунтя для фармакологічної корекції патологій секреторних клітин. Тому наша увага була зосереджена на регулюванні ЦАМФ-аденілатциклазною, ЦГМФ-гуанілатциклазною та Са2 -кальмодуліновою системами ІФ3-та ріанодинчутливих Са2 -каналів, а також на вивченні взаємодії між цими каналами та іншими внутрішньоклітинними Са2 -транспортувальними системами. Мета роботи полягала в одержанні функціонального підтвердження наявності ІФ3-та ріанодинчутливих Са2 -каналів, а також Са2 -уніпортера мітохондрій у секреторних клітинах слинних залоз личинки Chironomus plumosus L.Оскільки мета досліджень полягала в ідентифікації та зясуванні властивостей внутрішньоклітинних Са2 -транспортувальних систем, виникла потреба підібрати умови пермеабілізації секреторних клітин слинних залоз личинки комара-дергуна. У залозах, оброблених сапоніном у концентрації 0,1 мг/мл забарвленими були 90 % клітин. Внаслідок додавання АТФ у концентрації 100 мкмоль/л до середовища інкубації, яке містило катіони Mg2 і Са2 , вміст Са2 у тканині залоз недостовірно збільшився на 56,83±38,69 %. Додавання ріанодину у концентрації 5 нмоль/л до середовища інкубації статистично достовірно (Р<0,01, n=13) зменшувало вміст Са2 в тканині слинних залоз на 35,18±3,87 %, а у концентрації 500 нмоль/л - достовірно (Р<0,05, n=7) збільшувало на 40,72±12,52 %. 2 А), що за одночасної наявності у середовищі інкубації ріанодину у концентрації 5 нмоль/л та ІФ3 (10 мкмоль/л) не спостерігалось статистично достовірних (Р=0,65, n=6) змін вмісту Са2 у тканині слинних залоз, оброблених сапоніном, відносно контролю (середовище, що не містило ні ріанодин, ні ІФ3).Для досягнення поставленої мети та вирішення основних завдань дисертаційної роботи нами розроблено метод пермеабілізації секреторних клітин слинних залоз личинки Chironomus plumosus L. сапоніном. Інозитол-1,4,5-трифосфат викликає зменшення вмісту Са2 в тканині оброблених сапоніном залоз, яке блокувалось гепарином, що свідчить про функціонування ІФ3-чутливих Са2 -каналів у мембранах внутрішньоклітинних кальцієвих депо. Під впливом ріанодину у концентрації 5 нмоль/л вміст Са2 у тканині зменшувався, а у концентрації 500 нмоль/л ? збільшувався, що є підтвердженням наявності у секреторних клітинах слинних залоз личинки комара-дергуна ріанодинчутливих Са2 -каналів. За наявності еозину Y у середовищі інкубації рутеній червоний зменшував вміст Са2 у тканині залоз, оброблених сапоніном, що свідчить про функціонування у мембрані мітохондрій Са2 -уніпортера за відсутності стимуляції клітини.