Природа універсальних духовно-етичних цінностей, їх зміст в контексті соціокультурної динаміки. Специфіка нормативної регуляції поведінки людини в умовах переважання традиційного етосу. Домінування в культурі Модерну етики принципів, зростаючої аномії.
Аннотация к работе
Регулятивний потенціал духовно-етичних цінностей в умовах глобалізації спеціальність 09.00.07.Захист відбудеться 12 квітня 2007 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.28 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Руйнація традиційної нормативності проходить як в формі деструктивної аномії, так і в формі створення передумов для зростання впливовості “нової нормативності”, яка повязана з процедурами публічної комунікації щодо базових цінностей і запровадження через соціальні інститути у вигляді прикладної етики. Сучасна етика бізнесу обєднує духовно-орієнтаційну та нормативно-регулятивну функції базових гуманістичних цінностей, чим створює засади для розробки соціального проекту щодо етичної регуляції поведінки в глобальному світі. Это позволило автору осуществлять сравнительный анализ регуляции реальных социальных отношений средствами религиозной этики и этики принципов постиндустриального общества.Сучасний світ знаходиться в стані пошуку глобальних обєднуючих цінностей, як відповіді на потреби нової і особливої стадії цивілізаційного розвитку людства. Духовно-етичні цінності як суттєва складова культурного універсуму завжди відігравали важливу роль в суспільному житті. Початок ХХІ століття характеризується актуалізацією розробок, спрямованих на створення глобальної етики, в діяльності міжнародних організацій, комісій, наприклад базового документу ООН “Хартія взаємодії країн і цивілізацій”, в яку планується ввести приоритетні базові етичні цінності. Така ситуація призводить до специфічної інтерпретації універсальних духовно-етичних цінностей. В ХХ ст. почала особливо гостро звучати критика європейської системи цінностей як абсолютного стандарту для інших культурних світів (К. Г.В першому розділі - “Історичні типи гуманістичного універсалізму у соціально-етичному вимірі” - дається визначення поняття “універсальне”, виходячи із спільних корінних рис, притаманних “homo sapiens sapiens”, загальних для всього людства базових соціальних інститутів, а також зростання універсального загальнолюдського змісту духовних цінностей. Водночас, конкретна інтерпретація “базових цивілізаційних цінностей” є дуже різною, тому в розділі здійснюється аналіз, що виявляє реальну наявність спільних для всіх людей цінностей в контексті соціокультурної динаміки, узагальнення і обґрунтування цих цінностей в класичній філософії. На основі узагальнення найбільш впливових етосів зясовано, що ціннісний універсалізм християнського світу та ціннісно-нормативні гуманістичні ідеали Відродження набули значної соціально-регулятивної сили саме завдяки реформаційним процесам, в ході яких “духовна аристократія ченців поза світом витіснена духовною аристократією святих в миру” (М.Вебер). Особлива увага в розділі приділяється новоєвропейському гуманізму як засадничому цивілізаційному принципу, що стає критерієм оцінки соціальних інститутів, розглянуті шляхи вдосконалення його змісту в контексті соціокультурної динаміки. В завершенні розділу аналізується досвід створення документу “Декларація глобальної етики”, зокрема тих напрацювань Г.Кюнга, які повязані з формулюванням універсальних етичних принципів, В другому розділі - “Специфіка нормативної регуляції в умовах соціальної аномії” аналізуються якісні зміни в духовно-культурному житті західноєвропейських країн другої половини ХІХ ст., зокрема, яскраво виражене зменшення нормативно-регулятивного потенціалу абсолютного змісту морального ідеалу.На першому етапі дослідження було зясовано, що в процесі соціокультурної динаміки існує тенденція наповнення духовно-етичних цінностей універсалізованим, загальнолюдським змістом, який знаходить своє раціонально-теоретичне обґрунтування в історії європейської етичної думки. В добу Модерну авторитет вимог абсолютної моралі спирається на такий масштаб узагальнення вимог до поведінки, в якому субєктом виступає людство як єдине ціле. Подальший аналіз дозволив здійснити висновок, що духовно-етичні цінності у вигляді граничних та абсолютних імперативів формуються на перетині релігійності та моральності. Незважаючи на наявність наукових дискусій по багатьом питанням, на основі проведеного аналізу можна з певністю стверджувати, що в умовах глобалізації традиційні цінності залишаються пріоритетним духовно-орієнтуючим фактором в порівнянні з конвенційною мораллю та природною моральністю, при зростанні ролі їх раціонального обґрунтування. В разі досягнення консенсусу, соціальні інститути та організації починають контролювати виконання узгоджених цінностей, завдяки чому відбувається регуляція поведінки у новій формі, при збереженні попереднього культурного змісту цінностей.