Ідеографічні та когнітивні характеристики британських прислів’їв, що уможливлюють їх функціонування як поведінкових настанов, спрямованих на регуляцію гендерно диференційованої поведінки індивіда. Мовленнєвоактова класифікація прислів’їв-висловлювань.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. РЕГУЛЯТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ БРИТАНСЬКИХ ПРИСЛІВЇВ ЯК ЗАСОБІВ МОВНОГО ВТІЛЕННЯ КОНЦЕПТІВ ЧОЛОВІК ТА ЖІНКАРобота виконана на кафедрі перекладу та англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Науковий керівник: доктор філологічних наук, доцент МАРТИНЮК АЛЛА ПЕТРІВНА, професор кафедри перекладу та англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. кандидат філологічних наук, доцент САМОХІНА ВІКТОРІЯ ОПАНАСІВНА, завідувач кафедри англійської філології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Захист дисертації відбудеться 17.04.2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Попри значний доробок попередніх дослідників, ще очікує висвітлення регулятивний потенціал прислівїв як засобів мовної обєктивації концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА, спрямований на формування гендерно диференційованих моделей поведінки у представників певної, зокрема англомовної, лінгвокультури. Актуальність роботи обумовлена її антропоцентричною спрямованістю, що відповідає загальній тенденції сучасного мовознавства до вивчення мовлення як складника людської діяльності; новими можливостями наукового пошуку, відкритими здобутками функціонально-комунікативної методології, що виходить з аналізу мовлення як фактору регуляції поведінки людини; залученням гендерного чинника, що відбиває найсуттєвіші фізіологічні, психологічні та соціокультурні характеристики людини; а також, власне, відсутністю робіт, які б вивчали регулятивний потенціал британських прислівїв як засобів мовного втілення концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці. Сказане визначає необхідність дослідження та формулює його наукове завдання: здійснення когнітивно-прагматичного аналізу та розкриття регулятивного потенціалу британських прислівїв, що обєктивують лінгвокультурні концепти ЧОЛОВІК та ЖІНКА. Обєктом аналізу є британські прислівя, що функціонують як засоби мовної обєктивації лінгвокультурних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА, тематизуючи нормативну предметно-референтну ситуацію, обовязковими учасниками якої є актанти чоловічої та жіночої статі. Наукова новизна роботи полягає в тому, що у ній вперше здійснено когнітивно-прагматичний аналіз регулятивного потенціалу британських прислівїв як засобів мовного втілення лінгвокультурних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА й описано механізм мовленнєвої регуляції гендерно диференційованої поведінки представників британської лінгвокультури: вироблена прагматична класифікація досліджуваних прислівїв за ступенем експліцитності/імпліцитності їхньої спонукальної іллокуції, встановлені первинні та вторинні аксіологічні маркери, що кваліфікують актантів чоловіка та жінку на підґрунті морально-етичних та утилітарних норм, й встановлені гендерно диференційовані поведінкові настанови, спрямовані на регуляцію соціальної поведінки британських чоловіка та жінки.Функціонально-дискурсивний підхід, що спирається на новітні здобутки когнітивної лінгвістики та лінгвопрагматики і виходить з розуміння висловлювання як соціальної дії, дозволяє на основі інструментарію прагматично-дискурсивного аналізу дослідити регулятивний потенціал британських прислівїв, що втілюють лінгвокультурні концепти ЧОЛОВІК та ЖІНКА. Вважаємо, що когнітивним підґрунтям регулятивної функції британських прислівїв як засобів мовної обєктивації лінгвокультурних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА є когнітивна операція оцінювання здатних до референції актантів чоловічої та жіночої статі стосовно загальнолюдських та лінгвокультурних морально-етичних й утилітарних норм та гендерних еталонів, результатом якої є виведена інтерпретатором поведінкова настанова стосовно бажаних/ небажаних гендерно специфічних моделей поведінки. Хоча експліцитна поведінкова настанова, як правило, виражається директивом, актомовленнєвий аналіз прислівїв-висловлювань, що вербалізують концепти ЧОЛОВІК та ЖІНКА, показав, що лише у незначній кількості випадків їхні поведінкові настанови реалізуються за рахунок іллокуції спонукання: експліцитних директивів - 3% (Dally not with women or money/ Make not two mews of one daughter/ Ask the mother if the child be like the father/ Commend not your wife, wine, nor horse/ If you sell your purse to your wife, give your breeks into the bargain/ Never kiss a mans wife, nor wife his knife, for he will be likely to do both after you тощо) або непрямих директивів - 5% (He that steal honey should beware of the sting/ He that hath had one of his family hanged, may not say to his neighbours, Hang up his fish/ He that hath a head (house) of glass must not throw stones at another/ Maidens must be mild and meek swift to hear and slow to speak тощо). “Регулятивний потенціал британських прислівїв, що обєктивують ідеографічні параметри концепту ЧОЛОВІК.