Стан законодавчого редагування підстав кримінальної відповідальності за вчинення виборчих та референдних злочинів. Необхідність внесення змін до кримінального законодавства. Механізм реалізації заходів кримінально-правового характеру у сфері народовладдя.
Аннотация к работе
Регламентація кримінальної відповідальності за виборчі та референдні злочини: стан законодавчих змінЧинний КК України містить сім статей, в яких передбачено ознаки складів злочинів проти виборчих та референдних прав громадян (статті 157-160 КК України). 158 «Неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів» встановлювала відповідальність за видачу членом виборчої комісії виборчого бюлетеня особі, яка не внесена до списку виборців, і видачу виборцю виборчих бюлетенів (виборчого бюлетеня) замість інших виборців (ч. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв"язку з прийняттям Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 15 травня 2003 року № 744-IV [6] було розширено коло діянь, в яких полягає неправомірне використання виборчих бюлетенів. Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за порушення виборчих прав громадян» від 23 лютого 2006 року № 3504-IV [9] було суттєво відредаговано чинні редакції статей. Безпосередньо перед виборами Президента України 2014 року було видано значний за обсягом змін Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» та деяких інших законодавчих актів України щодо техніко-юридичного вдосконалення виборчого процесу» від 13 березня 2014 року № 879-VII [15].Загалом з моменту набрання чинності КК України до статей 157160 КК України вносилися зміни одинадцятьма законодавчими актами України; 2) причиною внесення змін до цих статей найчастіше була зміна виборчого законодавства перед черговим волевиявленням громадян України або ж попередження виявлених під час попередньої виборчої кампанії прогалин у механізмі встановлення кримінальної відповідальності за порушення виборчого законодавства. Рідше необхідність внесення змін до кримінального законодавства обумовлювалася доцільністю врахування рекомендацій Ради Європи та імплементацією міжнародно-правового досвіду боротьби із посяганнями у виборчій сфері; 3) відмінною особливістю законодавчої техніки внесення змін до статей 157-160 КК України є не стільки внесення змін до окремих структурних частини статей, як більшою мірою виклад їх у новій редакції; 4) лише у двох випадках законодавець вдавався до зміни караності виборчих та референдних злочинів, редагуючи зміст санкцій статей; 5) часті зміни регулятивного законодавства вимагають пильної уваги правозастосовних органів у процесі кваліфікації виборчих та референдних злочинів, ознаки яких сформульовано у банкетних диспозиція статей Особливої частини КК України, оскільки не завжди дотримується послідовне використання точності термінології та її дублювання при визначенні змісту кримінально-правової заборони.