Дослідження синтезу ДНК, внутрішньоклітинного розподілу і кількості новоутвореної РНК, експресії окремих генів, фактора некрозу пухлин і його рецепторів, синтезу окису азоту в регенеруючій печінці щурів. Часова шкала молекулярно-біологічних процесів.
Аннотация к работе
Національна Академія Наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наукРоботу виконано у відділі молекулярних механізмів біосинтезу білка Інституту молекулярної біології і генетики НАН України (зав. відділом - доктор біологічних наук О.М. Платонов), в Інституті геронтології АМН України і в Альберт-Людвіг Університеті (Фрайбург, Німеччина). Офіційні опоненти: доктор біологічних наук Соломко Олександр Петрович, Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ, зав. відділом біохімічної генетики; З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту молекулярної біології і генетики НАН України за адресою: 252143, м.Постулюється, що регенераційний процес в печінці має такі складові: реакція на ушкодження; біохімічна адаптація органу до функціонального навантаження, що зросло; перехід клітин із проліферативно неактивного стану до клітинного поділу і реакції, які зумовлюють зміну старого фенотипу; власне проліферація клітин; реакції, які зумовлюють перехід від клітинного поділу до стану "спокою". В інтегральному процесі регенерації печінки приймають участь всі клітини органу. Зараз зібраний великий матеріал про біохімічні процеси, які відбуваються в печінці та в організмі під час відновлення печінки, існують різні гіпотези відносно природи процесу, однак кінцевої мети ще не досягнуто. Провести порівняльне дослідження експресії клітино-специфічних (ЯФГ-1а) і клітино-неспецифічних (c-Fos, c-Myc) транскрипційних факторів в печінці у щурів після ЧГЕ і лапаротомії (ЛАП) з тим, щоб визначити роль цих факторів у проходженні гепатоцитами клітинного циклу та у відповіді гепатоцитів на травму; Зясувати як впливають події посттранскрипційного рівня на регуляцію експресії геному та окремих генів у регенеруючій печінці, зокрема, шляхом дослідження синтезу і внутрішньоклітинного розподілу новоствореної РНК, відносного вмісту індивідуальних транскриптів у фракціях ядерної і цитоплазматичної РНК, а також шляхом визначення ензиматичної активності системи 2",5"-оліго(А)синтетаза-РНКАЗА L, яка регулює вміст РНК в клітині;Дослідження параметрів клітинного циклу, експресії геному та активності деяких регуляторних факторів в печінці щурів після ЧГЕ дозволили запропонувати: часову шкалу процесу; гіпотезу, що пояснює механізм переходу високодиференційованих і неактивних в проліферативному відношенні клітин печінки до проліферації; положення про провідну роль непаренхімних клітин у переході гепатоцитів до проліферації; концепцію про співвідношення проліферативної і клітино-специфічної активності клітин печінки протягом відновлювального процесу. Встановлено, що в регенеруючій печінці щурів гепатоцити, клітини Купфера та ендотеліальні клітини синусоїдів вступають у клітинний цикл в порядку їх наведення. Запропоновано використовувати параметри клітинних циклів клітин різних типів як часові орієнтири регенераційного процесу, а період між операцією і початком клітинного циклу гепатоцитів розглядати як перехідний від проліферативно неактивного до проліферативно активного стану тканини. Запропоновано розрізняти два етапи у перехідному періоді регенераційного процесу: етап первинної компенсаторної реакції (0-0,5год після ЧГЕ) та етап перепрограмування діяльності клітин (0,5-3 год після ЧГЕ). Кількість NO, яке продукують гепатоцити, клітини Купфера та ендотеліальні клітини синусоїдів, зменшується в порядку наведення цих клітин.